Щоденник окупації херсонця Клочка: Рашисти посилюють вплив на мізки. Потужна реклама, тексти стандартні – "Россия здесь навсегда", "Мы – один народ". Блювати хочеться G

1 квітня, п'ятниця

Будинок стрімко пустіє. Залишаються люди похилого віку та декілько молодих родин, які вагаються.

Провідали роботу, два блокпости. Ведуть себе чемно, хоч і не приховують своєї зверхності. Мабуть, дали вказівки показувати, що вони – наші визволителі, та сприяти інтеграції окупованих територій до Рашки.

На роботі порядок, аеропорт постійно гамселять наші. Спочатку рахував, потім не став. Знайомий, що живе безпосередньо в селі Чорнобаївка, веде спостереження за окупантами. Із горища в бінокль бачив, що нарили траншеї та капоніри. Глибина їхня така, що танк чи БТР не видно. Але Bayraktar усе одно…

Поки були на роботі, прилетіло знову. На шляху додому бачимо, що рашисти посилюють вплив на мізки херсонців. Потужна реклама – білборди, транспаранти, плакати, сітілайти. На них – "щасливі" діти у вишиванках та взяті з американських фільмів пенсіонери. Тексти стандартні – "Россия здесь навсегда", "Мы – один народ", "Материнский капитал", "Счастливая старость". Блювати хочеться.

Попередній запис у щоденнику – 31 березня 2022 року.

Більше інформації про автора щоденника в інтерв'ю: Херсонець Клочко про життя в окупації: Передчуття, що росіяни покинуть місто і підуть, не було. Своїми каналами вони говорили, що боротимуться за кожен будинок