ЗМІ оприлюднили подробиці про українців, яких евакуювали з Афганістану, та про тих, хто не зміг вилетіти 

28-річний одесит Сафі Замарі розповів журналістам, що 25 серпня він дізнався, що ввечері буде евакуаційний літак. Однак після приїзду почали ширитися чутки про можливий вибух і Замарі поїхав з аеропорту. Українцям, які залишилися в аеропорту, удалося полетіти, іншим ні. А вже вранці 26 серпня в аеропорту дійсно прогриміли вибухи.

Чоловік розповів, що за той рік, що він одружений з афганкою, він намагався зробити візу для своєї дружини для поїздки в Україну. Заплатив $1050 за це, але у візі дружині відмовили, а гроші не повернули. Схожа ситуація у багатьох інших українців. Саме тому вони не могли вивезти свої сім'ї раніше: посольства України в Ісламабаді та Душанбе відмовляли у візах.

32-річний Саїдзай (він попросив не називати свого прізвища) живе в Одесі з 2005 року і вже 14 років є громадянином України. На початку серпня цього року він приїхав у Награхар на 20 днів на свято.

"У нас була війна – це не новина для Афганістану. Але ніхто не думав, що буде такий переворот. Біля будинку, де я живу зараз, розбиті машини, кидають ракети. Учора я був біля аеропорту, почали стріляти, і я [не міг більше чекати і] повернувся додому", – розповідає він.

Барекзай Абдул Гафар, який родом з афгано-української сім'ї і живе в Україні, розповів, що недавно його батько разом із родичами поїхав до Афганістану на похорон діда. Щойно "Талібан" захопив владу в країні, Гафар звернувся до українського посольства з проханням евакуювати своїх рідних.

Він зазначив, що його рідні чотири дні збиралися неподалік аеропорту, там був натовп, неможливо було протиснутися до воріт. Якось під час очікування в натовпі в аеропорту сталася перестрілка – куля влучила в руку його родича. Батько Барекзая Абдула Гафар розповідає, що в тисняві дорослі втратили маленьку доньку трьох-чотирьох років – вона впала і її затоптали на смерть. 23 серпня батька Гафара змогли евакуювати до Києва.