+1 Київ
Національний олімпійський комітет (НОК) Білорусі вважає необґрунтованим рішення Міжнародного олімпійського комітету (МОК) про невизнання Віктора Лукашенка, сина Олександра Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, новим главою НОК країни. Про це йдеться в офіційному повідомленні комітету, опублікованому 9 березня на сайті НОК Білорусі.
У заяві наголошують, що рішення МОК не є підставою для припинення повноважень президента НОК Білорусі Віктора Лукашенка і члена виконкому Дмитра Баскова.
"Переконані, що це рішення має суто політичний характер, тим самим порушуючи принцип "спорт поза політикою". Дії МОК не мають під собою доказової бази, ґрунтуються на суб'єктивізмі та політиці "подвійних стандартів", – заявили в НОК Білорусі.
НОК залишив за собою право оскаржити рішення МОК "згідно із міжнародним спортивним законодавством" у разі "збереження дискримінаційного підходу".
Аргументуючи своє рішення 8 березня, у МОК зазначали, що НОК Білорусі не зміг повністю виконати вимоги, висунуті виконкомом МОК від 7 грудня 2020 року. Зокрема, "забезпечити належний захист спортсменів від політичної дискримінації всередині НОК".
7 грудня президент МОК Томас Бах заявив, що тодішнє керівництво НОК Білорусі не захищало спортсменів від політичної дискримінації. МОК вирішив зупинити всі фінансові виплати НОК Білорусі, за винятком виплат, пов'язаних із підготовкою білоруських спортсменів до Олімпійських ігор у Токіо і зимових Олімпійських ігор у Пекіні, а також будь-які обговорення з НОК Білорусі щодо проведення майбутніх заходів.
Окрім цього, МОК виключив членів виконкому НОК Білорусі з усіх заходів МОК, зокрема Олімпійських ігор. Зокрема, тодішнього президента НОК Олександра Лукашенка і його сина Віктора Лукашенка (колишнього першого віцепрезидента).
Незважаючи на санкції МОК, 26 лютого під час олімпійських зборів НОК Білорусі Лукашенко-старший передав своєму сину Вікторові повноваження президента Національного олімпійського комітету країни. Лукашенку-старшому запропонували стати почесним президентом НОК, але він відмовився.
Олександр Лукашенко керував НОК із травня 1997 року, а його старший син із листопада 2019-го був першим віцепрезидентом цієї організації.
У Білорусі з 9 серпня 2020 року тривають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року і за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
Європейський союз трьома пакетами ввів санкції проти 88 білоруських чиновників і семи організацій, 25 лютого їх продовжили на рік – до 28 лютого 2022 року.
