0 Київ
Новий план мирного врегулювання конфлікту на Донбасі, який анонсував спеціальний представник голови ОБСЄ в Україні та у тристоронній контактній групі в Мінську Мартін Сайдік, навряд чи стане повноцінною заміною Мінським угодам. Таку думку в коментарі виданню "ГОРДОН" висловив заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Юрій Гримчак.
"Цей план, наскільки мені відомо, було презентовано 6–7 грудня на зустрічі представників "Нормандської четвірки". Отже, сторони його вже обговорювали. Не думаю, що новий план врегулювання конфлікту на Донбасі можна розглядати як заміну Мінським угодам. Адже на сьогодні це єдиний чинний документ, який Росія має виконувати. Зокрема, припинити вогонь, вивести війська і найманців, роззброїти бойовиків тощо. В іншому цей новий план мені нагадує продовження ініціативи [президента України Петра] Порошенка, яка виникла ще 2015 року, про введення миротворчої місії ООН", – зазначив Гримчак.
Він підкреслив, що в разі введення на Донбас миротворчої місії вона повинна взяти під контроль українсько-російський кордон.
"Я вважаю, що якщо є Мінські домовленості – їх потрібно виконувати. І, як варіант, залучити до цього спільну місію ОБСЄ та ООН. У ній має бути три складники: військовий, поліцейський, а також міжнародна адміністрація. Саме ця адміністрація заходить на окуповані території і за допомогою військових і поліцейських роззброює бойовиків. Після цього військові виходять на кордон із РФ, встановлюючи там свій контроль. А поліцейські забезпечують порядок у населених пунктах Донбасу", – сказав співрозмовник.
За його словами, новий план урегулювання конфлікту на Донбасі може стати механізмом реалізації Мінських угод.
"Після роззброєння бойовиків і встановлення порядку на територіях, які зараз окуповані, міжнародна адміністрація зможе розпочати підготовку до місцевих виборів, згідно з Мінськими угодами. Тобто як механізм виконання цих домовленостей новий план цілком прийнятний. Так, у нас є законодавча база, але для проведення виборів насамперед потрібно гарантувати безпеку. Інакше кажучи, там має бути якась влада. Зрозуміло, що бойовики на цю роль не підходять. Це аксіома. Тому й потрібна міжнародна адміністрація. Вибори мають відбуватися за українськими законами і за участі політичних сил України", – заявив Гримчак.
За словами Сайдіка, у грудні 2018 року Раді міністрів ОБСЄ презентували новий план мирного врегулювання конфлікту на Донбасі, який має замінити Мінські угоди. Їх дипломат назвав "не зовсім чітко прописаними".
Згідно з ідеєю Сайдіка, поліцейська місія ООН і ОБСЄ має діяти на Донбасі під спільним керівництвом спеціального представника, також запропоновано створити агентство Євросоюзу з відновлення Донбасу, за прикладом того, яке діяло після війни на Балканах. Новий мирний план мають підписати керівники країн "нормандської четвірки", а також ратифікувати парламенти України і РФ, що істотно відрізняє його від Мінських угод.
Згідно з планом Сайдіка, місцевому населенню на Донбасі буде гарантовано мовні права, крім того, заплановано здійснити масштабну амністію. Представники бойовиків "ДНР" і "ЛНР" повинні брати участь у мінському процесі і "мають бути почутими після ухвалення нової всеосяжної угоди".
Відповідаючи на запитання про ймовірну чисельність військової та поліцейської місії ООН на Донбасі, він сказав, що таких підрахунків поки не проводили, однак вона не буде сягати 20 тис. осіб, "як дехто про це говорить".
У квітні 2014 року на сході України почався збройний конфлікт. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України та проросійськими бойовиками, які контролюють частину Донецької і Луганської областей.
Перші Мінські угоди щодо врегулювання конфлікту було укладено у вересні 2014 року. Вони передбачали повне припинення вогню, звільнення незаконно ув'язнених осіб, а також відновлення контролю над українсько-російським кордоном.
12 лютого 2015 року після 17-годинних переговорів було підписано два документи щодо врегулювання конфлікту на Донбасі: декларацію щодо виконання Мінських угод і Комплекс заходів із виконання Мінських угод. Вони передбачали припинення воєнних дій на Донбасі, виведення незаконних збройних формувань із регіону, створення умов для проведення виборів у місцеві органи влади тощо. Поки угоди не виконано.
Комплекс заходів підписали екс-президент України, тодішній представник України в мінській групі Леонід Кучма, тодішній посол Росії в Україні Михайло Зурабов, представник ОБСЄ Гайді Тальявіні, а також тогочасні ватажки бойовиків "ДНР" і "ЛНР" Олександр Захарченко та Ігор Плотницький. Повна назва другого документа – Декларація президента Російської Федерації, президента України, президента Французької Республіки і канцлера Федеративної Республіки Німеччина на підтримку Комплексу заходів щодо виконання Мінських угод. Хоча в назві згадано лідерів чотирьох держав, вони не ставили під документом своїх підписів.
Тристороння контактна група почала роботу влітку 2014 року. З травня 2015 року в межах контактної групи діють чотири підгрупи: з безпеки, політичних, економічних і гуманітарних питань. Група або збирається в Мінську, або проводить засідання в режимі відеоконференції. До її складу входять представники України, Росії та ОБСЄ.
