За словами Калини, напередодні удару він був у театрі й жителі, які там перебували, намагалися зрозуміти, чи надійне це укриття.
"Деякі люди мене питали: "А як ви вважаєте, тут безпечно?" Я пам'ятаю ті очі, пам'ятаю цих людей... Кажуть, тут же напис величезними літерами "Діти", тут драмтеатр, хто сюди вдарить... А вони кинули бомби", – згадує в інтерв'ю азовець.
За словами Паламаря, його побратими потрапили під вогонь окупантів, намагаючись урятувати людей на місці обстрілу.
"Коли наші хлопці, які були поряд, бігли туди надавати допомогу, вони обстрілювали мінометами наших хлопців, щоб не потрапили туди, щоб, боронь боже, не надали, можливо, медичної допомоги", – додав він.
Контекст
16 березня 2022 року під час одного з російських бомбардувань Маріуполя було завдано удару по драматичному театру, у якому переховувалися від обстрілів мирні жителі. Після бомбардування було зруйновано центральну частину театру, а уламками завалило вхід у бомбосховище. Супутникові знімки американської компанії Maxar Technologies засвідчили, що біля театру, на який окупанти скинули бомбу, були великі написи "Діти".
У розслідуванні Associated Press, яке опублікували 4 травня, ідеться, що внаслідок бомбардування театру загинуло приблизно 600 людей, які перебували всередині та поряд із будівлею.
20 травня радник мера Маріуполя Петро Андрющенко повідомляв, що окупанти завершили розбір завалів драмтеатру. "Тепер ми ніколи не дізнаємося, скільки насправді було вбито цивільних маріупольців російською бомбою", – заявив він.
Міжнародна правозахисна організація Amnesty International провела розслідування російської атаки по драмтеатру в Маріуполі й дійшла висновку, що це був воєнний злочин.