Війна в Україні

Повернення до "зернової угоди" стане геополітичним програшем України – голова Федерації металургів України

21 серпня 2023, 19.21 Этот материал также можно прочитать на русском

17 липня 2023 року РФ оголосила про вихід із "зернової угоди", яка діяла з 1 серпня минулого року Фото: depositphotos.com

"Зернова угода" стала вимушеним кроком України, але зараз, коли вже вдалося відкрити морський фронт і створити сильну переговорну позицію, повернення до цієї угоди стане програшем, заявив голова Федерації металургів України Сергій Біленький у коментарі YouTube-каналу Politeka.

"Якщо домовляться про продовження саме "зернової угоди", то, на мій погляд, це стане геополітичним програшем. Це буде означати, що в будь-який момент країна-агресор зможе призупинити будь-який вантаж. Усе-таки Україна експортує не лише зерно, є ще цілий ряд галузей експортно орієнтованих. А якщо ми будемо постійно продовжувати лише "зернову угоду", буде складатися в міжнародної спільноти враження, що ми добровільно відмовилися від усіх інших вантажів. І таким чином ми будемо якось легітимізувати піратські дії Росії в Чорному морі. Увесь світ буде закривати очі на піратство, ми тоді ніколи не відновимо нашу морську торгівлю в повному обсязі", – пояснив Біленький.

Він підкреслив, що на момент започаткування "зернової угоди" Україна була в безвихідній ситуації, і тоді Міністерство інфраструктури пішло на цю угоду вимушено. Натомість зараз відомство робить усе від нього залежне, щоб розблокувати порти для всіх видів продукції.

"Офіційні особи України і раніше, і надалі, сподіваюся, будуть робити все від них залежне для того, щоб відновити повністю морську торгівлю. На той час усі учасники цієї угоди, усі країни, які прямо або опосередковано мали на неї вплив, нав’язали нам такі умови: або погоджуйтеся, або не буде нічого. Але зараз потрібно продовжувати дипломатичну роботу в напрямку розширення "зернової угоди" на всі інші види вантажів", – наголосив Біленький.

Він зауважив, що у цьому напрямі є важливим відкриття морського фронту – як одного з елементів тиску на Росію, який допоможе, зокрема, відновити комерційне судноплавство в Чорному морі.

"Вони мають розуміти, що їхні військові кораблі і торговельний флот не перебувають у повній безпеці. Це досить сильна переговорна позиція для того, щоб розблокувати нарешті морську торгівлю для України. Ми змогли пояснити росіянам, що Україна не настільки слабка. Сподіваємося, що ці сигнали будуть побачені і почуті росіянами. Ми рухаємося у правильному напрямку, і дуже добре, що у наших військових з’явилася можливість показати, що в Чорному морі є не тільки російський флот, а й українські Збройні сили", – резюмував Біленький.

Контекст

Про вихід 16 серпня з порту Одеси першого судна з вантажем після розірвання Росією "зернової угоди" повідомляв перед цим віцепрем'єр-міністр із відновлення України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков. На борту контейнеровоза Joseph Schulte, який ходить під прапором Гонконгу, понад 30 тис. т вантажу (2114 контейнерів), зокрема продовольства.
17 липня 2023 року РФ оголосила про вихід із "зернової угоди", яка діяла з 1 серпня минулого року.
Президент України Володимир Зеленський того самого дня надіслав генеральному секретарю ООН Антоніу Гутеррішу і президенту Туреччини Реджепу Ердогану пропозицію продовжити роботу Чорноморської зернової ініціативи або її аналога у тристоронньому форматі – без країни-агресора РФ.
У Кремлі у відповідь пригрозили "певними ризиками" у разі продовження "зернової угоди". Росія оголосила всі судна, які прямують в українські порти, законними воєнними цілями як потенційних перевізників військових вантажів (Україна у відповідь оголосила про дзеркальні заходи щодо всіх суден, які прямують у російські й окуповані українські порти).
Після цього РФ почала масовано обстрілювати інфраструктуру півдня України. Зазнали пошкоджень, зокрема, порти в Одесі, Рені та Ізмаїлі.
10 серпня Україна оголосила про тимчасові коридори для цивільних суден, які прямують у чорноморські порти й із них. Раніше ці маршрути Київ запропонував Міжнародній морській організації. Рада організації визнала право України на вільне торговельне судноплавство, гарантоване міжнародним морським правом, і закликала РФ припинити погрози торговельному судноплавству в Чорному морі.
11 серпня Збройні сили України повідомили про початок реєстрації торговельних суден, які готові скористатися тимчасовими коридорами для перетину Чорного моря.
Україна з осені 2022 року працює над створенням флоту морських дронів і атакує ними базу Чорноморського флоту РФ у тимчасово окупованому Севастополі, Кримський міст і окремі кораблі в акваторії Чорного моря.
25 травня зазнав атаки розвідувальний корабель "Иван Хурс", 11 червня – розвідувальний корабель "Приазовье". Міноборони РФ обидва рази повідомляло, що нібито атаку відбили. 25 липня міноборони РФ повідомило про атаку на патрульний корабель "Сергей Котов" двома безекіпажними катерами. Окупанти стверджують, що корвет і команда не постраждали й "Котов" далі "виконує поставлені завдання".
У ніч на 4 серпня в бухті Новоросійська пролунали вибухи, міноборони країни-агресора РФ заявило про атаку на військово-морську базу двома морськими безекіпажними катерами, було підбито великий десантний корабель "Оленегорский горняк". 5 серпня внаслідок атаки морськими безпілотниками в Керченській протоці пошкоджено російський танкер SIG.
За деякі із цих атак відповідальність узяла на себе Служба безпеки України. Голова спецслужби Василь Малюк розповів, що після повномасштабного вторгнення Росії СБУ розробила безпілотник Sea Baby ("Морський малюк"), за допомогою цих дронів Україна ліквідує ворожі цілі на воді.