"Щодо пропозиції про скерування європейських солдатів, яку висунули Франція та Великобританія. На мою думку, це дуже складна в реалізації річ, я не впевнена в ефективності, це причина, чому, як ви знаєте, ми заявили, що не спрямовуватимемо італійських солдатів в Україну", – зазначила вона.
За її словами, відповідні дискусії з'явилися через те, що європейці намагаються зробити "щось корисне", шукаючи рішення.
Мелоні також прокоментувала суперечку між президентами України та США Володимиром Зеленським і Дональдом Трампом, а також американським віцепрезидентом Джей Ді Венсом в Овальному кабінеті, зазначивши, що "це не ті дебати, які зазвичай проводять перед камерами".
Контекст
Президент Франції Еммануель Макрон у лютому 2024 року заявив про ймовірне скерування західних військ в Україну. Частина світових лідерів підтримала таку ідею, зокрема Литва оголосила про готовність скерувати своїх військових інструкторів в Україну. Серед тих, хто відкидав таку імовірність, був канцлер Німеччини Олаф Шольц, а також Польща й Румунія.
Наприкінці року дискусії стали активнішими. В українському уряді заявили, що Україна готова до розміщення західних військ на своїй території. ЗМІ писали, що на Заході активно обговорюють імовірність скерування військ країн НАТО в Україну для надання допомоги в демілітаризованій зоні в разі укладення відповідної мирної угоди.
21 січня 2025 року президент Зеленський сказав, що гарантії безпеки після війни підтримуватиме не менше ніж 200 тис. європейських миротворців. Проте європейські країни розглядають можливість скерування приблизно 40–50 тис. військових для підтримки миру в разі ймовірного припинення вогню, написала FT 23 січня.
16 лютого прем'єр Великобританії Кір Стармер заявив про готовність Великобританії скерувати військових в Україну для забезпечення потенційної мирної угоди. Наступного дня такої ймовірності не відкинули в уряді Швеції. За інформацією ЗМІ, 17 лютого лідери європейських країн під час "кризової зустрічі" в Парижі сварилися через це питання.
The Economist із посиланням на джерела повідомляло, що США хочуть долучити військових із Бразилії й Китаю до складу миротворчого контингенту.
24 лютого Трамп заявив, що не проти скерування військового контингенту НАТО як миротворців в Україну. За його словами, нелегітимний президент країни-агресора РФ Володимир Путін "прийме це". Однак до цього глава російського МЗС Сергій Лавров говорив, що для РФ це нібито буде "неприйнятним".
27 лютого прем'єр-міністр Ірландії Міхол Мартін заявив про готовність країни скерувати миротворців в Україну. Ірландський уряд планує скасувати дуже жорсткі обмеження на участь своїх військових у місіях за кордоном.
2 березня Макрон розповів, що пропонує спільно зі Стармером перемир'я "в повітрі, на морі й в енергетичній інфраструктурі" без введення іноземного контингенту миротворців. Але в Лондоні відповіли, що поки такої угоди немає й Великобританія не погодилася на пропозицію французького лідера.
+23 Київ
