"Глобально в Путіна є план по реконструкції Радянської імперії, а без участі України жодна імперія не відбудеться, тобто вона може бути, але карликова. Але перш ніж зазіхати на чужий город, Росії треба розібратися з власними величезними проблемами й викликами", – наголосив Данілов.
Влада Росії всіма силами намагається дестабілізувати ситуацію в Україні, переконаний Данілов. Одним із засобів дестабілізації, за його словами, були проросійські канали, заблоковані в Україні після запровадження санкцій президентом Володимиром Зеленським.
"Який план сьогодні у Путіна? Внутрішня дестабілізація в нашій країні. Якщо тільки відбудеться внутрішня дестабілізація, потім він буде мати можливість скористатися цією дестабілізацією для того, щоб зробити свою чорну справу. Крапка. Якщо не буде внутрішньої дестабілізації, буде набагато складніше виконувати ті завдання, які вони поставили перед собою. Що ми бачимо на сьогоднішній день? Що стосується політичної дестабілізації саме за рахунок сил, афілійованих із Російською Федерацією після закриття телеканалів, після певних наших превентивних процедур, зробити їм це складно", – зазначив Данілов.
Контекст
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.
Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що в зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.
У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться про те, що США повинні взяти на себе зобов'язання відкинути подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
Путін 23 грудня на щорічній пресконференції відповів на запитання, чи Росія нападатиме на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу переговорів [щодо просування НАТО на схід], а від безумовного підтримання безпеки Росії сьогодні й на історичну перспективу".
29 грудня в Держдепартаменті США повідомили, що в січні проведуть переговори з Москвою щодо вимог про "гарантії безпеки": 10 січня відбувся діалог між Сполученими Штатами та РФ щодо стратегічної стабільності, 12 січня Росія і НАТО провели зустріч на рівні Ради Росія – НАТО, а на 13 січня заплановано зустріч представників РФ та ОБСЄ.
Увечері 10 січня в Женеві завершилися переговори США та Росії щодо вимог Москви про "гарантії безпеки". Американська делегація під час переговорів висунула претензії Росії у зв'язку із стягуванням російських військ до російсько-українського кордону. Шерман, яка очолювала делегацію США, після переговорів заявила, що принцип відкритих дверей НАТО не підлягає обговоренню. Вона також повідомила, що російська сторона на переговорах не дала прямої відповіді на запитання, чи готова вона до деескалації ситуації на кордоні з Україною.
За підсумками зустрічі державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що реального прогресу досягти в переговорах із РФ буде складно, якщо вона не змінить риторики й продовжить ескалацію свого військового нарощування.
+3 Київ
