$41.29 €44.48
menu closed
menu open
weather +4 Київ
languages

Шерман та європейські дипломати зобов'язалися продовжити координацію зусиль зі стримування агресії РФ проти України

Шерман та європейські дипломати зобов'язалися продовжити координацію зусиль зі стримування агресії РФ проти України Шерман провела зустріч із представниками МЗС Великобританії, Німеччини, Італії та Франції
Фото: EPA
Заступниця держсекретаря США Венді Шерман 12 січня провела зустріч із представниками МЗС Великобританії, Німеччини, Італії та Франції, які представляли свої країни на засіданні Ради Росія – НАТО у Брюсселі.

Про це йдеться в повідомленні речника Держдепартаменту США Неда Прайса, опублікованому в середу на сайті Держдепартаменту.

Зазначено, що у зустрічі, крім Шерман, узяли участь генеральний секретар МЗС Франції Франсуа Делатр, представник МЗС Німеччини Андреас Міхаеліс, політичний директор МЗС Італії Паскуале Феррара та державний міністр Великобританії у країнах Близького Сходу, Північної Африки та Північної Америки Джеймс Клеверлі.

"Група зобов'язалася продовжувати тісну американсько-європейську координацію для стримування подальшої агресії РФ проти України і закликала Росію до деескалації, підкресливши їхню загальну відданість дипломатії, – зауважив Прайс. – Вони погодилися, що будь-яке подальше вторгнення Росії в Україну призведе до масштабних наслідків та серйозних витрат, включно зі скоординованими обмежувальними економічними заходами для РФ".

Зустріч Ради Росія – НАТО була першою за два з половиною роки. Вона тривала приблизно чотири години.

Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг після засідання заявив, що на зустрічі РФ висловила вимоги зупинити вступ нових країн до НАТО і відвести війська зі східного флангу Альянсу. НАТО підтвердив свою політику відкритих дверей і право кожної нації обирати для себе союзи.

За його словами, союзники по НАТО готові зустрічатися з РФ, щоб "детальніше провести дискусії, розглянути конкретні пропозиції та шукати рішення". Крім цього, як сказав Столтенберг, НАТО готовий обговорювати питання покращення комунікації з РФ, зокрема це стосується відкриття офісу Альянсу в Москві та російського – у Брюсселі.

Генсек наголосив, що питання вступу України до НАТО можуть обговорювати лише ця країна та 30 країн – членів Альянсу.

Союзники по Альянсу також висловили серйозне занепокоєння нарощуванням Росією військ навколо України та на її території.

Столтенберг сказав, що Росія є загрозою для України, а не навпаки. Він зазначив, що, якщо Росія знову застосує силу проти України, НАТО змушений буде посилити присутність на своєму східному фланзі.

Шерман за підсумками засідання зазначила, що Росія не дала зобов'язань щодо деескалації, однак і не заявила, що її не буде. Водночас заступниця держсекретаря США назвала неприйнятними низку пропозицій РФ щодо "гарантій безпеки".

За її словами, США та союзники по Альянсу дали чітко зрозуміти РФ, що "не зачинять дверей політики відкритих дверей НАТО". Шерман заявила, що США не погодяться на заборону розширення НАТО, як і на "повернення до ситуації 1997 року".

Перед РФ стоїть вибір: деескалація і дипломатія чи конфронтація й наслідки, підкреслила заступниця держсекретаря США.

Контекст

Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.

Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що в зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.

У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.

США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.

17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, в них ідеться про те, що США повинні взяти на себе зобов'язання відкинути подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили у СРСР.

Президент РФ Володимир Путін 23 грудня на щорічній пресконференції відповів на запитання, чи Росія нападатиме на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу переговорів [щодо просування НАТО на схід], а від безумовного гарантування безпеки Росії сьогодні й на історичну перспективу".

29 грудня в Держдепартаменті США повідомили, що в січні проведуть переговори з Москвою щодо вимог про "гарантії безпеки": 10 січня відбувся діалог між Сполученими Штатами та РФ щодо стратегічної стабільності, 12 січня Росія і НАТО провели зустріч на рівні Ради Росія – НАТО, а на 13 січня заплановано зустріч представників РФ та ОБСЄ.

Увечері 10 січня в Женеві завершилися переговори США та Росії щодо вимог Москви про "гарантії безпеки". Американська делегація під час переговорів висунула претензії Росії у зв'язку із стягуванням російських військ до російсько-українського кордону. Шерман, яка очолювала делегацію США, після переговорів заявила, що принцип відкритих дверей НАТО не підлягає обговоренню. Вона також повідомила, що російська сторона на переговорах не дала прямої відповіді на запитання, чи готова вона до деескалації ситуації на кордоні з Україною.

За підсумками зустрічі державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що реального прогресу досягти в переговорах із РФ буде складно, якщо вона не змінить риторики й продовжить ескалацію свого військового нарощування.

У МЗС РФ заявили про категоричну відсутність прогресу на переговорах зі США щодо членства України в НАТО.