"2 березня до нашого міста увійшли окупаційні війська, я з кількома знайомими перебував біля штабу територіальної оборони. Усім, у кого не було зброї, надійшла команда втекти в бомбосховища недалеко від бази", – розповів чоловік.
Пізніше до бомбосховища увірвалися російські окупанти. За словами Козловського, спочатку вони ставилися до українців добре й навіть давали продукти.
Потім цих військових замінили інші, які почали розстрілювати людей.
"Нас поставили на коліна і почали "шмонати". У мене були із собою гроші, годинник. Усе забрали, як і в інших, тобто просто пограбували. Когось із людей вони знали, перевіряли документи і, якщо людина брала участь в АТО або була записана в теробороні, одразу розстрілювали. Перевіряли татуювання, "нациків" шукали. Насправді розстрілювали навіть тих, у кого був офіційний герб України", – наголосив чоловік.
За його словами, окупанти "стріляли або в потилицю, або в серце". Того дня вони стратили вісьмох чоловіків.
Самого Козловського допитували про те, де проживають ветерани АТО або "націоналісти". Потім його сильно побили й дали прикладом по голові.
Він також розповів, що за кілька тижнів після окупації до міста в'їхали кадировці, які ходили житловими районами і стріляли в усіх, кого бачили, зокрема й у людей похилого віку.
Чоловік повідомив, що окупанти не дозволяли ховати людей.
"2 березня під час боїв за місто вбили п'ятьох мирних жителів: трьох чоловіків, жінку та пенсіонера. Їхні тіла кілька тижнів лежали в автобусі, і нам не дозволяли їх вивозити. Ми завантажили їх у ківш трактора, доки не було військових, водій поїхав трохи далі, вирив яму й усіх закопав", – сказав чоловік.
Після деокупації Бучі Козловський із сім'єю поїхав до Києва до знайомих.
Війна Росії проти України. Головне (оновлюють)