"Ми знаємо, що фінансова система та економіка України постраждали внаслідок нещодавніх подій. Ми дивимося, як можемо підтримати економіку, окрім тієї серйозної допомоги, яку вже надаємо. Те саме роблять наші європейські союзники", – сказав Блінкен.
Він підкреслив, що РФ запропонували піти дипломатичним шляхом.
"Ми виклали всі наслідки, з якими Росії доведеться мати справу, якщо вона піде іншим шляхом. Окрім того, ми зобов'язані посилити підтримку української безпеки та економіки. Наші союзники в Європі єдині в цій думці. Тепер Росії потрібно вирішити, як відреагувати. Ми готові у будь-якому випадку", – заявив держсекретар.
Посол США в Росії Джон Салліван увечері 26 січня привіз до міністерства закордонних справ РФ письмову відповідь Вашингтона на вимоги Москви щодо "гарантій безпеки". Документів не опубліковано.
У січні США надіслали Україні три партії військової допомоги. Перша партія військової допомоги з нового пакету від США, яка містить летальну зброю, прибула до України 22 січня. Літак доправив приблизно 90,7 тонн зброї та боєприпасів. 23 січня міністр оборони Олексій Резніков повідомив про прибуття другого літака з військовою допомогою від США. На борту було понад 80 тонн озброєння. Третю партію Україна отримала 25 січня, вона містить 79 тонн вантажу, серед якого 300 протитанкових ракетних комплексів Javelin.
Контекст
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною.
Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов повідомляв 22 грудня, що у зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
17 грудня на тлі нарощування російських військ поблизу кордону України МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, в них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку" та відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили в СРСР.
10-го, 12-го та 13 січня 2022 року відбувалися переговори Росії зі США, НАТО та ОБСЄ про безпеку. За їхніми підсумками в Росії заявили, що не дістали від США та НАТО жодних гарантій, представники США сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація та дипломатія або конфронтація й наслідки.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що питання вступу України в НАТО можуть обговорювати лише Україна і 30 країн – членів Альянсу, і підкреслив: Росія становить загрозу для України, а не навпаки.
У Білому домі заявили 18 січня, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. Зокрема, у США стурбовані переміщенням російських військ на навчання до Білорусі.
Глава Міноборони України Олексій Резніков повідомив 24 січня, що Росія не створила жодного ударного угруповання, що свідчило б про підготовку її вторгнення в Україну. На думку Данілова, повномасштабне вторгнення Росії в Україну станом на сьогодні неможливе.
Президент України Володимир Зеленський 24 січня за підсумками засідання Ради національної безпеки і оборони заявив, що представники РНБО працюють для повної деескалації та мирного врегулювання ситуації на Донбасі, в Україні все під контролем і причин для паніки немає.
-2 Київ
