-3 Київ
Організацію розкритикували через останню доповідь про війну Росії проти України, в якій висунуто звинувачення на адресу Збройних сил України і яка викликала хвилю обурення в українському суспільстві. Amnesty Internationa заявила, що ЗСУ наражали на ризик цивільне населення, "створюючи бази і використовуючи системи озброєнь у населених житлових районах, зокрема у школах і лікарнях".
Автори матеріалу згадують про сценаристку Віру Бріттейн, яка 1945 року, коли у Великобританії стало відомо про існування концтаборів, створених нацистами в Європі під час Другої світової війни, "стверджувала, що ці жахи оприлюднили "частково, принаймні для того, щоб відвернути увагу від хаосу, який виник у німецьких містах від винищувальних бомбардувань союзників".
Учасники гуманітарних місій, які заявляють про своє занепокоєння стосовно гуманітарних проблем, "іноді не здатні вловити основну моральну різницю між справедливою і злою справою", пише The Times.
За оцінкою газети, "прикладом порівнянної тупості" стала Amnesty International. Організація, яка спочатку займалася висвітленням справ "в'язнів совісті", цього тижня стала "рупором для пропаганди путінського режиму", наголошують у статті.
Журналісти зазначають, що в Україні остання доповідь Amnesty викликала "загальний гнів", а глава держави Володимир Зеленський звинуватив організацію в тому, що вона перекладає відповідальність з агресора на жертву.
"Він має цілковиту рацію", – підкреслюють у статті. Журналісти зазначають, що, згідно з Женевськими конвенціями, є зобов'язання захисту некомбатантів під час воєн, і моніторингова діяльність міжнародних організацій, таких, наприклад, як Міжнародний комітет Червоного Хреста та Червоного Півмісяця, може забезпечити їх виконання, привертаючи увагу до порушень.
"Це зовсім інше, ніж звинувачувати і паплюжити жертв агресії, чим і займається Amnesty", – пише The Times. Видання не здивоване реакцією українського представництва, яке завило, що намагалося перешкодити публікації звіту.
Зараз Amnesty "марно намагається відвести критику", заявляючи, що засуджує вторгнення РФ в Україну, вважає газета. Це, як вважають журналісти, "слабка відмовка".
Британська газета пояснює, що ЗСУ базуються в районах, де проживають цивільні, тому що Росія атакує їх.
"Такий усталений метод російських воєнних дій, як у Чечні і Сирії, так і в Україні. Українські сили чинять доблесний опір цим нападам, намагаючись допомогти мирним жителям покинути райони, які наражаються на небезпеку", – наголошує ЗМІ.
The Times згадала, як 2021 року Amnesty спочатку надала статус в'язня совісті російському опозиціонеру Олексієві Навальному, а потім позбавила його. Цей випадок ЗМІ називає досвідом приниження Amnesty перед Кремлем та фіаско, яке нічого не навчило організацію.
Видання критикує і позицію генеральної секретарки Amnesty International Агнес Каламар, яка після критики звіту не попросила вибачення, а заявила, що організацію атакують у соцмережах українські та російські "моби і тролі". "Це називається воєнною пропагандою, дезінформацією. Це не вплине на нашу неупередженість і не змінить фактів", – написала Каламар у Twitter 4 серпня.
У будь-якій серйозній неурядовій організації Каламар у такій ситуації пішла б у відставку, але "репутацію Amnesty не врятувати жодними засобами", пише газета.
Видання закликає зупинитися людей, які "щедро жертвують гроші та час" Amnesty, "вважаючи, що допомагають жертвам переслідувань".
"Колись шанована" гуманітарна Amnesty International сьогодні демонструє "сумну байдужість до придушення", ідеться у статті The Times. Видання вважає, що організація, "показавши себе м'якою до злочинності та м'якою до фашизму, мусить мати гідність піти зі сцени".
