Війна в Україні

"Ця субстанція народилася у нас, у Харківській області". Українська прокуратура повідомила про підозру російського генерала, який наказав бомбити Харків

8 березня 2022, 13.19 Этот материал также можно прочитать на русском

За словами полоненого пілота, наказ про бомбардування Харкова віддав генерал-майор Маковецький Фото: gorod62.tv

Українська прокуратура повідомила про підозру генерала з-поміж військового керівництва РФ, який наказав бомбити Харків та Харківську область авіабомбами. Про це 8 березня повідомила у Facebook генпрокурорка України Ірина Венедіктова.

Вона заявила, що прізвище цього генерала "і називати не хоче".

"Це той самий генерал, який наказав бомбити мирний Харків і область, та сама тварина, яка розпорядилася використовувати авіабомби "ФАБ-500". Ця субстанція з якимись органами всередині народилася тут, у нас – у Харківській області. Воно в дитячий садок ходило, пам'ятає, напевно, друзів по двору, діти яких цілком могли загинути від виконання його наказу... "ФАБ-500" – це ваш вирок і ваше друге ім'я, товаришу генерал, народжений у Харківській області", – написала генпрокурорка.

Напередодні, 7 березня, Венедіктова писала, що генерал, про якого йдеться, народився в Чугуєві Харківської області. "Працюємо. Гаага", – додала вона.

Накази про бомбардування мирних жителів Харкова та області віддає генерал-майор РФ Олег Маковецький, заявив один зі збитих над Харковом пілот, який потрапив у полон, підполковник Максим Гешток. Відео його допиту опублікував у Telegram радник глави МВС України Антон Геращенко.

Маковецький народився 1966 року в Чугуєві. Має почесне звання "Заслужений військовий льотчик Російської Федерації".

Від початку вторгнення РФ в Україну, за даними Нацполіції станом на вечір 7 березня, у Харкові загинуло 143 мирні жителі, п'ятеро з них – діти.

Контекст

Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ до України. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація та денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки й лікарні. РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" і "Ураган", завдає авіаударів.
Точна кількість жертв російської агресії наразі невідома. Українська влада повідомляла, що станом на 28 лютого загинуло 352 мирні жителі, поранення дістало 2040 осіб (новіших даних влада не публікувала). Відомо, що серед загиблих в Україні – 38 дітей. Про втрати серед українських військовослужбовців президент України востаннє говорив 25 лютого – протягом першого дня війни, за його інформацією, загинуло 137 військовослужбовців.
Втрати російських окупантів станом на 8 березня становили понад 12 тис. осіб убитими, пораненими й полоненими. Також, за даними Генштабу, РФ втратила за цей період 303 танки, 48 літаків, 80 вертольотів, три судна, сім безпілотників та іншу техніку.
27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, вимагаючи "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну, а 3 березня повідомив про початок розслідування. 7 березня у суді ООН у Гаазі розпочали слухання за позовом України до Росії про геноцид.
Через вторгнення РФ в Україну західні країни запровадили проти Росії санкції, зокрема персональні проти Путіна. Після введення санкцій у Росії оновилися історичні максимуми падіння курсу рубля щодо євро та долара. Санкційні заходи призвели до обвалу економіки країни-агресора. Санкції мають намір розширювати й надалі.