Дрони, якими Україна завдає ударів по стратегічних об'єктах на території країни-агресора Росії, зберігають на секретних базах і дуже ретельно охороняють. Окрім солдатів, які ними керують, лише кільком цивільним інженерам зазвичай дозволено спостерігати за запусками. Вони роблять докладні записи й вимірювання того, як працює зброя, як її використовують війська, а також фіксують будь-які невдачі, які можуть статися, зазначено в матеріалі.
"У нас немає часу перевіряти ці речі на полігоні. Ми випробовуємо їх у бою, тому ми маємо вносити корективи й покращення у процесі роботи", – сказав Камишін.
За словами міністра, майже всі нещодавні удари по об'єктах у Росії завдали засобами не з іноземних запасів, а з українських заводів і підпільних майстерень.
Контекст
Після широкомасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року українська армія почала масово застосовувати безпілотники для розвідки й завдавання ударів по ворогу. Для цього використовують як безпілотники власного виробництва, так і ті, що закупили на Заході й передали західні партнери.
Головна мета ударів дронами-камікадзе по РФ – виснаження російських систем ППО і знищення авіації, а також збитки військово-виробничим потужностям, говорив начальник військової розвідки України Кирило Буданов. Він наголошував, що пріоритетною ціллю є російські військові підприємства, які працюють у сфері ракетобудування.
На початку 2024 року українські спецслужби й розвідка організували серію атак безпілотниками на об'єкти російської нафтопереробки. Зокрема, ударів було завдано по нафтобазі у Клинцях Брянської області, нафтопереробному заводу в Туапсе (Краснодарський край РФ), нафтовому терміналу в Усть-Лузі (Ленінградська область РФ), нафтопереробному заводу "Славнефть-ЯНОС" у Ярославлі (Ярославська область РФ).
Дрон, яким атакували нафтобазу в російському Санкт-Петербурзі, був українського виробництва, заявив Камишін 18 січня. За його словами, безпілотник пролетів 1250 км.
+13 Київ
