Україна має переглянути свою стратегію морської економіки та безпеки – нардепка Клименко

Україна має переглянути свою стратегію морської економіки та безпеки – нардепка Клименко Контейнеровоз Joseph Schulte першим скористався тимчасовим рекомендованим коридором для руху суден із та в порти Великої Одеси
Фото: cfts.org.ua

Морська економіка й морська безпека мають розвиватися паралельно й бути основними складниками, адже морський експорт для України – це питання національної й економічної безпеки. Про це заявила народна депутатка, перша заступниця голови комітету з питань транспорту та інфраструктури ВР Юлія Клименко в коментарі Центру транспортних стратегій.

"Якщо подивитись на оновлену стратегію Великобританії, котра нещодавно вийшла, то там є і розвиток військової частини, і економічних блоків. У них уся країна залежить від морського імпорту, і тому для них це питання національної й економічної безпеки. Те саме має бути в нас. Стратегія, яка була затверджена за місяць до початку війни, має бути переглянута із цим урахуванням", – підкреслила Клименко.

Вона повідомила, що зараз Україна працює над цим питанням і вже видано рекомендації, затверджені комітетом ВР після проведення комітетських морських слухань. Відповідно до цих рекомендацій, чітко розписано за державними органами, хто що має зробити. Згодом Україна отримає нову стратегію – документ, на який можна буде спиратися, зокрема під час розмови з партнерами про потреби країни. Водночас потрібно працювати над створенням нових міжнародних структур, які гарантуватимуть безпеку в Чорному морі, наголосила Клименко.

"Ті організації, які були створені до великої війни, непридатні для того, щоб щось якісно розвивати. Вони придатні для боротьби, для політичних дебатів, але це не призведе до розвитку ні торговельних  відносин, ні політичних, ні перегляду тих конвенцій, які мають бути оновлені. Час збиратися з країнами НАТО в Чорному морі – з Великобританією і з Америкою та іншими країнами, які мають потужний флот та морські спроможності – і створювати інші альянси, які б дозволяли нам бути великим партнером в Чорному морі", – зазначила вона.

Контекст

17 липня 2023 року РФ оголосила про вихід із "зернової угоди", яка діяла з 1 серпня минулого року. Зеленський того самого дня надіслав генеральному секретареві ООН Антоніу Гутеррішу і президенту Туреччини Реджепу Ердогану пропозицію продовжити роботу Чорноморської зернової ініціативи або її аналога у тристоронньому форматі – без країни-агресора РФ.

У Кремлі у відповідь пригрозили "певними ризиками" в разі продовження "зернової угоди". Росія оголосила всі судна, які прямують в українські порти, законними воєнними цілями як потенційні перевізники військових вантажів (Україна у відповідь оголосила про дзеркальні заходи щодо всіх суден, які прямують у російські й окуповані українські порти).

Після цього РФ почала масовано обстрілювати інфраструктуру півдня України. Пошкоджено, зокрема, порти в Одесі, Рені й Ізмаїлі.

10 серпня Україна оголосила про тимчасові коридори для цивільних суден, які прямують у чорноморські порти і з них. Раніше ці маршрути Київ запропонував Міжнародній морській організації. Рада організації визнала право України на вільне торговельне судноплавство, гарантоване міжнародним морським правом, і закликала РФ припинити погрози торговельному судноплавству в Чорному морі.

11 серпня Збройні сили України повідомили про початок реєстрації торговельних суден, які готові скористатися тимчасовими коридорами для перетину Чорного моря.

16 серпня з порту Одеса вийшло перше після розірвання "зернової угоди" судно – контейнеровоз Joseph Schulte, який стояв в Одесі із 23 лютого 2022 року. Судно пройшло, як говорив Зеленський, новим українським гуманітарним коридором. 18 серпня контейнеровоз прибув у пункт призначення – Стамбул.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати
Матеріали за темою