Заради миру на умовах України 44% українців готові терпіти незручності скільки завгодно

Війна в Україні

Пов'язані з війною проти Росії незручності не готові терпіти лише 17,7% українців. Про це свідчать результати опитування, проведеного у березні Центром "Соціальний моніторинг" спільно з Institute of Cognitive Modeling та агентством "Перша рейтингова система". Підсумки опубліковано у Facebook 8 березня.

Під час соцдослідження ставили запитання: "Скільки часу ви готові терпіти незручності та проблеми, пов'язані з війною, щоб забезпечити мир на умовах України?"

Найбільше опитаних – 43,6% – обрали відповідь "скільки необхідно".

Менше ніж тиждень готові терпіти 8,2% респондентів, тиждень – 5,6%, два-три тижні – 8,3%, місяць і більше – 9,6%.

Важко відповісти було 6,9% учасників опитування.

Скріншот: Institute of Cognitive Modeling / Facebook

Соціологічне дослідження проводили із 4-го до 6 березня за допомогою месенджерів. Опитано 2 тис. жителів підконтрольної українській владі території. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,4%.

Між РФ та Україною тривають переговори про мир. Перший раунд переговорів відбувся 28 лютого у районі українсько-білоруського кордону. Основною їхньою метою було припинення вогню та бойових дій на території України. За словами радника глави ОП Михайла Подоляка, "сторони визначили низку пріоритетних тем, щодо яких назріли певні рішення".

Другий раунд відбувся 3 березня. Після нього українська делегація повідомила, що не досягла результатів, на які розраховувала. Голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія сказав, що гуманітарні коридори –це "програма-мінімум" переговорів.

Третій раунд відбувся 7 березня. "Є невеликі позитивні зрушення щодо покращення логістики гуманітарних коридорів… По базовому політичному блоку врегулювання разом із припиненням вогню та гарантіями безпеки інтенсивні консультації продовжені", – повідомив Подоляк після завершення переговорів.

Контекст

24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ в Україну. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація та денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах у різних регіонах України.
Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" та "Ураган", завдає авіаударів.
Точна кількість жертв російської агресії наразі невідома. Українська влада повідомляла, що станом на 8 березня загинуло понад 400 мирних жителів, поранення дістало приблизно 800 людей. Відомо, що серед загиблих в Україні –41 дитина. Про втрати серед українських військовослужбовців президент України востаннє говорив 25 лютого – за перший день війни, за його інформацією, загинуло 137 військовослужбовців.
Втрати російських окупантів станом на 8 березня становили, за даними Генштабу ЗСУ, понад 12 тис. людей убитими, пораненими та полоненими, а також сотні танків та інших бронемашин, десятки артилерійських систем, літаків, вертольотів та іншої військової техніки.
РФ відмовляється забирати тіла загиблих в Україні російських військових, заявила 7 березня віцепрем'єр-міністерка – міністерка із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук.
27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, висунувши вимогу "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну, а 3 березня повідомив про початок розслідування.
Через вторгнення РФ в Україну західні країни ввели проти Росії санкції, зокрема персональні проти Путіна. Після введення санкцій у Росії оновилися історичні максимуми падіння курсу рубля щодо євро та долара. Санкційні заходи призвели до обвалу економіки країни-агресора. Санкції мають намір розширювати й надалі.