"Кажу з усією очевидністю: якщо станеться вторгнення Росії в Україну, це призведе до серйозних наслідків, але американський народ розуміє, що захист демократії та свободи завжди коштує дорого. Звісно, якщо станеться найгірше, це вплине на ціни на енергоресурси, вплине на ситуацію всередині нашої країни", – сказав американський президент.
Байден запевнив, що його адміністрація "робить усе, щоб стримати підвищення цін", зокрема, веде "координаційну роботу з виробниками енергоресурсів" та планує вжити додаткових заходів для захисту споживачів.
"Ми не хочемо прямої конфронтації з Росією, але кажу чітко і зрозуміло: якщо Росія завдасть удару, який торкнеться американців на території України, – ми реагуватимемо; якщо вдадуться до кібератак або інших способів ведення війни – ми реагуватимемо і на це. Ми будемо діяти разом із нашими партнерами, забезпечуючи колективний захист від будь-яких загроз. Проте всі шляхи відкриті. Є спільна відповідальність США та Росії за глобальну безпеку. Заради нашого спільного майбутнього потрібно обрати дипломатію, але не сумнівайтеся: якщо Росія зробить серйозну помилку, вчинивши цю агресію, відповідальні держави не вагатимуться у своїй відповіді – ми будемо захищати свободу і готові заплатити будь-яку ціну", – підсумував Байден.
Контекст
Навесні 2021 року Росія почала нарощувати чисельність військ поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму, пояснюючи це військовими навчаннями. Після кількох тижнів напруженості РФ частково відвела частини до місць постійної дислокації.
Наприкінці жовтня американські ЗМІ повідомили, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною. Пізніше про загрозу нового вторгнення РФ неодноразово заявляли і лідери західних країн.
У Білому домі сказали 18 січня 2022 року, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. 11 лютого, за даними The Guardian, Байден під час відеоконференції з лідерами кількох держав заявив, що РФ може напасти на Україну найближчими днями.
Водночас українська влада вважає, що західні країни перебільшують небезпеку.
"Сьогодні ми не бачимо більшої ескалації, ніж вона була раніше. Так, збільшилася кількість військових, але я про це говорив ще на початку 2021 року, коли говорилося про військові навчання Російської Федерації. Тоді було велике збільшення [військ РФ], тоді нас підтримували США і європейські друзі. Вони закликали Росію відвести війська. Зараз ситуацію я не вважаю більш напруженою, ніж вона була у пік російських навчань", – говорив на пресконференції 28 січня президент України Володимир Зеленський.
Міністр оборони України Олексій Резніков наприкінці січня заявив, що, незважаючи на значне скупчення російських військ, не створено жодного ударного угруповання, необхідного для того, щоб перейти до наступу. 8 лютого він повідомив, що вздовж усього кордону з Україною з боку РФ, Білорусі та тимчасово окупованих територій перебуває 140 тис. військових, включно з повітряним та морським компонентом.
15 лютого міноборони РФ повідомило про часткове повернення військовослужбовців, які перебували біля кордонів України, до місць постійної дислокації.