Білий дім запропонував виділити з бюджету США майже $2 млрд на протидію Кремлю і підтримку України

11 березня 20:44

Этот материал также можно прочитать на русском

Білий дім запропонував виділити з бюджету США майже $2 млрд на протидію Кремлю і підтримку України

На підтримку України пропонують виділити $482 млн
Фото: depositphotos.com

Адміністрація США оголосила бюджетний запит на 2025 фінансовий рік, який передбачає $1,5 млрд на протидію агресії РФ, $482 млн на підтримку України. Про це йдеться в повідомленні від 11 березня на сайті Держдепу.

Із цих $482 млн $250 млн пропонують виділити на допомогу в економіці й розвитку для підтримки реформ в Україні, громадянського суспільства, верховенства права і чесності виборів. Сюди ж входить стимулювання економічного зростання, зміцнення енергетичної безпеки, підтримка вступу до ЄС і зміцнення стійкості українського народу через відновлення критично важливих державних послуг по всій країні, особливо у деокупованих громадах.

Іще $95 млн пропонують виділити на програму фінансування закордонних військових операцій (FMF) для допомоги у війні, а $71 млн – на програми охорони здоров'я.

Також $66 млн пропонують виділити на інші види допомоги у сфері безпеки, такі як підтримка цивільної безпеки, верховенства права, а також на розмінування й нерозповсюдження зброї масового знищення.

У Держдепі наголосили, що проєкт бюджету на 2025 фінансовий рік передбачає виділення коштів для України, не пов’язане із запитом на додаткове фінансування потреб нацбезпеки, який зараз на розгляді Конгресу США.

У частині проєкту держбюджету щодо протидії агресії РФ передбачено виділення $999 млн для Європи, Євразії і Центральної Азії для протидії зловмисному впливу Кремля і КНР. Зокрема, кошти мають піти на:

посилення стійкості союзників і партнерів;
просування демократичних реформ;
протидію дезінформації РФ;
покращення доступу громадян до неупереджених ЗМІ;
зміцнення енергетичної та кібербезпеки та стабілізація економіки постраждалих від війни.

Окремо проєкт бюджету містить понад $204 млн для зовнішнього військового фінансування. Сюди входять $150 млн для Європейського і Євразійського регіонального операційного підрозділу, $9,75 млн для кожної із країн Балтії (Естонія, Латвія та Литва) і $25 млн для Грузії.

"Ці програми і далі нарощуватимуть спроможність членів Альянсу і партнерів захищатися від агресивної війни [президента РФ Володимира] Путіна в регіоні й допомагати членам Альянсу заміщати матеріали й засоби, надані Україні", – ідеться в повідомленні.

Інша частина пакета буде призначено для підтримки Молдови, Грузії, сприяння демократичним зусиллям народу Білорусі, розбудови демократичної стійкості Вірменії, підтримки країн Західних Балкан.

Контекст

Окремо у США зараз розглядають іще один запит на додаткове фінансування на суму приблизно $106 млрд, який 20 жовтня 2023 року президент США Джо Байден подав запит у Конгрес. Запит передбачає допомогу Україні ($61,4 млрд, найбільший пакет) й Ізраїлю ($14,3 млрд), а також надання коштів на безпеку південного кордону США.

Проте розгляд документа заблокували представники Республіканської партії, які наполягають на посиленні заходів контролю за міграцією на кордоні США з Мексикою. Байден назвав політичним шантажем відмову республіканців підтримати законопроєкт, зазначивши, що "ставки надто високі, а наслідки надто значні".

Кілька місяців республіканці й демократи вели переговори щодо компромісного двопартійного законопроєкту. Саботувати угоду, зокрема, закликав республіканців колишній президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп, він вважає, що США потрібен окремий законопроєкт про кордони й імміграцію і його не мають прив'язувати до іноземної допомоги в жодному вигляді. Байден розкритикував Трампа, заявивши, що той погрожував республіканцям і намагався їх залякати.

Після провалу кількох варіантів угоди 13 лютого 2024 року Сенат США підтримав пакетний законопроєкт, що передбачає допомогу Україні, Ізраїлю й Тайваню, але без угоди про міграційну реформу й безпеку кордону. Його має затвердити Палата представників, яка була на канікулах до 28 лютого.

Спікер Палати представників Майк Джонсон ще до ухвалення документа Сенатом розкритикував законопроєкт за те, що він не регулює питання безпеки кордонів США, і заявив, що палата діятиме "на власний розсуд" під час його розгляду.