Ердоган сказав, що угода з 10 статей зі Швецією та Фінляндією стала перемогою Анкари і відповіла на всі її "делікатні питання".
Зокрема, за словами турецького президента, Швеція пообіцяла екстрадувати 73 людей, підозрюваних у зв'язках із Робітничою партією Курдистану (РПК), і священнослужителя Фетхуллаха Гюлена, який перебуває у США, його Ердоган вважає відповідальним за організацію спроби державного перевороту 2016 року.
Водночас у тексті меморандуму не вказано конкретної кількості екстрадицій. У ньому йдеться про те, що Фінляндія і Швеція розглянуть "запити Туреччини, які очікують розгляду, про депортацію або екстрадицію підозрюваних у тероризмі оперативно і ретельно, беручи до уваги інформацію, докази та розвідувальні дані, надані Туреччиною".
Ердоган наголосив, що якщо країни відмовляться від своїх обіцянок, парламент Туреччини може відмовитися ратифікувати угоду про прийняття країн у НАТО.
Контекст
Фінляндія і Швеція вирішили переглянути політику позаблоковості після відкритого вторгнення Росії в Україну 24 лютого. Генсек НАТО Єнс Столтенберг говорив CNN 4 квітня, що якщо Фінляндія та Швеція подадуть заявки на членство в НАТО, Альянс здатен швидко прийняти їх.
Росія виступала проти і погрожувала розгорнути ядерну зброю біля цих країн. Однак після того, як 14 травня президент Фінляндії Саулі Нійністьо сказав президенту РФ Володимирові Путіну, що найближчими днями Фінляндія має намір подати заявку на членство в НАТО через дії Росії, глава Кремля заявив, що в Росії немає проблем із Фінляндією і Швецією, які мають намір вступити в НАТО. Він зазначив, що розширення військової інфраструктури на територію Фінляндії та Швеції "спричинить реакцію у відповідь" із боку РФ.
18 травня Швеція і Фінляндія одночасно подали заявки на вступ у НАТО.
Президент Туреччини Реджеп Ердоган заявив 13 травня, що виступає проти інтеграції Швеції та Фінляндії в НАТО. Пізніше спікер Ердогана пояснив, що Туреччина "не зачиняє дверей НАТО для Швеції та Фінляндії, але хоче переговорів із країнами Північної Європи".
16 травня Ердоган сказав, що Туреччина не схвалить заявки двох скандинавських країн, тому що вони "не мають чіткої та недвозначної позиції щодо терористичних організацій", якими в Анкарі вважають, зокрема, Робітничу партію Курдистану (РПК). За інформацією Bloomberg, Туреччина висувала кілька вимог для схвалення вступу Швеції та Фінляндії в НАТО. Вони, зокрема, стосуються заборони РПК.
28 червня лідери Туреччини, Швеції та Фінляндії погодили тристоронній меморандум для вирішення законних проблем безпеки Туреччини, проклавши шлях до членства Фінляндії та Швеції в НАТО.
29 червня Альянс ухвалив рішення про запрошення Фінляндії та Швеції до членства в оборонному Альянсі.
-1 Київ
