+13 Київ
Франція та інші країни "Великої сімки" (G7) розчаровані станом боротьби з корупцією в Україні, повідомив посол Франції в Україні Етьєн де Понсен в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна", фрагмент якого опублікували 1 лютого.
"Зрозуміло, що ми розчаровані ситуацією, особливо коли йдеться про конфлікт навколо Конституційного Суду. Також очевидно, що ми вважаємо постанову від 27 жовтня 2020 року (яка скасувала кримінальну відповідальність за недостовірне декларування. – "ГОРДОН") серйозною перешкодою для боротьби України з корупцією, оскільки деякі важливі аспекти законодавства опинилися під загрозою. Були, наприклад, видалені положення про кримінальну відповідальність за неправдиве електронне декларування і те, що визначає повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції. Ми занепокоєні й наразі не бачимо достатнього прогресу", – сказав де Понсен.
Причинами невдалої боротьби з корупцією в Україні дипломат вважає наявність зацікавлених кіл і брак правових інструментів для просування реформ та правової експертизи.
"Імовірно, є сильні зацікавлені кола, і відсторонити тих, хто поставив на карту, складно... Коли розробляються закони, вони недостатньо добре складені, щоб пройти через експертизу Конституційного Суду. Бракує технічних деталей, і ми готові надати юридичну підтримку. У будь-якому разі висновок такий, що наразі ситуація незадовільна", – підкреслив посол.
На запитання про те, хто є відповідальним за відсутність прогресу в реформах, посол сказав, що за цим стоять гравці судової системи і олігархи.
"Я не хочу вплутуватися в пошук винних. Але я сказав би, що деякі гравці судової системи і деякі олігархи є головними перешкодами на шляху реформ нині. Дуже складно реформувати країну, якщо у вас немає чистої судової системи. Я дійсно думаю, що [президент України Володимир] Зеленський щиро переконаний у необхідності реформ і що він наполягає на цьому напрямі. Але є дуже великі перешкоди", – зазначив він.
Щоб вийти із цієї кризи, Україні потрібна дуже сильна політична воля, підтримка Верховної Ради і міжнародної спільноти, зокрема країн G7 і ЄС.
"Ми підтримуватимемо, наприклад, відбіркову комісію. Ми готові надати міжнародних експертів для участі в цих комісіях, для відбору компетентних й етично адекватних суддів, прокурорів. Ми готові надати технічну експертизу, про яку я згадував раніше, і надати цю підтримку. Якщо все це скласти разом – політичну волю згори, політичну підтримку Ради – усе може змінитися у правильному напрямі. Нам потрібен новий поштовх для підкріплення зусиль, це ясно", – констатував де Понсен.
Конституційний Суд України 27 жовтня 2020 року скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за скоєння таких правопорушень.
Після рішення КСУ в Україні почалася конституційна криза. Національне агентство з питань запобігання корупції у зв'язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ "нищівною поразкою антикорупційної реформи".
Голова КСУ Олександр Тупицький сказав, що НАЗК спеціально "розігнало ситуацію", суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.
29 жовтня після засідання РНБО на виконання розпорядження Кабміну НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
Того самого дня президент України Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №4288, яким пропонують визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень весь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту і суперечить Конституції.
Представники Ради Європи 31 жовтня розкритикували законопроєкт Зеленського. У відповідь НАЗК заявило, що Конституційний Суд принаймні двічі порушив Конституцію України. 9 грудня Зеленський закликав Раду не розглядати його законопроєкт до рішення Венеційської комісії.
Верховна Рада 4 грудня ухвалила законопроєкт №4460-д, який запроваджує покарання за недостовірне декларування у вигляді штрафів і обмеження свободи, але не передбачає позбавлення волі, як було раніше. Він передбачає як адміністративну, так і кримінальну відповідальність. 24 грудня Зеленський підписав закон.
15 грудня Верховна Рада ухвалила закон, який поновлює повноваження НАЗК. 25 грудня Зеленський його підписав. Як заявила голова антикорупційного комітету парламенту, нардепка від "Слуги народу" Анастасія Радіна, документ відповідає нещодавно оприлюдненому висновку Венеційської комісії. Він поновлює ті повноваження НАЗК, щодо яких КСУ не навів правової позиції щодо їхньої неконституційності. Також Рада ухвалила інший закон, який встановлює особливості складання протоколу про адміністративні правопорушення щодо суддів.
Посли країн "Великої сімки" у відповідь на запит Зеленського надали дорожню карту судової та антикорупційної реформ в Україні. Рекомендації послів стосуються роботи Вищої ради правосуддя, Конституційного Суду, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Державної судової адміністрації, Верховного Суду (рекомендують об'єднати його з Верховним Судом України), проведення конкурсу на посаду голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та відбору суддів.
