+5 Київ
Міністр закордонних справ Латвії Едгар Рінкевічс вважає, що екстрадувати білоруського опозиціонера Валерія Цепкала не треба. Про це він написав у Twitter.
"Я вважаю запит режиму [Олександра] Лукашенка про екстрадицію Цепкала відкритою спробою помсти. Вимогу потрібно відхилити", – написав він.
Водночас глава МЗС зазначив, що відповідно до латвійського законодавства, рішення про екстрадицію ухвалюють компетентні правоохоронні органи з урахуванням усіх аспектів справи.
Uzskatu Lukašenko re * ma piepras * jumu izdot baltkrievu opoz * cijas politi * i Val * riju Cepkalo par atkl * tu izr * in * šan * sm * in * jumu, pras * ba ir noraid * ma. Atbilstoši Latvijas likumiem l * mumu pie * em kompetent * s ties * baizsardz * bas iest * des, izv * rt * jot visus lietas aspektus
- Edgars Rink * vi * s (@edgarsrinkevics) February 9, 2021
Слідчий комітет Білорусі 8 лютого ініціював процес екстрадиції Цепкала. Опозиціонера обвинувачують "у низці корупційних злочинів та отриманні хабарів в особливо великому розмірі".
Цепкала називали одним із головних конкурентів Лукашенка на виборах, проте його до них не допустили – ЦВК Білорусі забракувала майже половину підписів, які штаб опозиціонера надав на підтримку його висунення. Він поїхав у Росію разом із дітьми 24 липня, побоюючись арешту.
2 серпня політик прибув до Києва. Дружина Цепкала Вероніка увійшла у штаб Світлани Тихановської, яку допустили до виборів. Із 9 серпня вона перебувала в Москві, куди виїхала, побоюючись кримінального переслідування, але 16 серпня приїхала в Україну.
У Білорусі проти Цепкала порушили кримінальну справу про хабарництво. Йому загрожує до 15 років в'язниці. Політика оголосили в розшук на батьківщині й у РФ.
У серпні 2020 року в будинку Цепкала в Мінську провели обшук, його майно арештували.
Із 9 серпня 2020 року в Білорусі тривають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув на той момент глава держави Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він очолював країну з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, вперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС ввів санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських чиновників. 17 грудня ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи торкнулися 29 осіб і семи організацій.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, преентують цього року), а вже після цього провести нові вибори.
