Генпрокуратура ФРН подала запит до суду щодо конфіскації російських активів на суму понад €720 млн

Генпрокуратура ФРН подала відповідне клопотання до Вищого земельного суду Франкфурта-на-Майні ще 7 липня, але пресреліз щодо цього опублікували 20 грудня.

Прокуратура просить суд провести незалежне провадження, щоб конфіскувати понад €720 млн, розміщених російською фінансовою установою на банківському рахунку у Франкфурті-на-Майні у зв'язку з імовірною спробою порушення правил ембарго. Як пояснили у прокуратурі, у червні 2022 року установа потрапила під санкції ЄС, і її активи, депоновані в європейських фінансових інститутах, більше не могли бути предметом угод, їх заморозили. Проте невдовзі "невідомі особи, діючи від імені російського фінансового інституту", спробували списати понад €720 млн із його рахунку в банку. Банк не виконав електронного платіжного доручення.

Розслідування в цій справі доручили Німецькій митній службі кримінальних розслідувань (Zollkriminalamt).

"Подано запит на незалежну конфіскацію, оскільки зараз неможливо притягти до відповідальності конкретних осіб за правопорушення, що розглядають", – додали в прокуратурі.

За інформацією Spiegel, ідеться про кошти Національного розрахункового депозитарію (депозитарію цінних паперів Московської біржі), розміщених у німецькій дочірній компанії найбільшого американського банку JP Morgan. У червні 2022 року НРД потрапив під санкції ЄС, а його активи заморозили. Гроші намагалися переказати на рахунок у Commerzbank іншій дочірній компанії Московської біржі, але через рішення ЄС про санкції два учасники фінансової операції банку не здійснили переказу.

Видання зазначає, що поки Німеччина лише заморозила активи російських компаній, які потрапили до санкційного списку ЄС. Зараз федеральна прокуратура хоче переказати кошти до бюджету країни, оскільки деякі компанії намагаються вивести гроші. Проте прецедентів такої конфіскації в Німеччині ще не було, пише Spiegel. Видання також нагадує, що раніше в країні озвучували пропозиції конфіскувати російські кошти й використати їх для допомоги Україні.

Окрім того, Spiegel звертає увагу, що німецька влада має проблеми з відстеженням російських коштів. За оцінкою Податкової обсерваторії ЄС, на початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну багаті росіяни вивели більш ніж половину активів із ЄС за кордон ще до того, як ухвалили перші санкції.

Для вирішення труднощів, які виникли, створили "оперативну групу" під керівництвом колишнього координатора розвідки у Федеральній канцелярії Йоганнеса Гейсмана. Однак проблема, яка залишається досі, полягає в тому, що власники вілл, яхт та автомобілів класу люкс використовують складні корпоративні структури, через які важко довести, хто фактично володіє активами.

Федеральний уряд повідомляв, що загальна сума заморожених торік активів становить трохи менше ніж €5 млрд, додали в Spiegel.