Світ

Євросоюз не фінансуватиме колючого дроту і стін на кордонах – голова Єврокомісії фон дер Ляєн

23 жовтня 2021, 14.16 Этот материал также можно прочитать на русском

Уряди Литви, Латвії та Польщі будують паркани з колючим дротом уздовж кордону з Білоруссю для захисту від потоку мігрантів Фото: EPA

Євросоюз не виділятиме з бюджету коштів на встановлення загороджень на своїх зовнішніх кордонах, незважаючи на збільшення кількості мігрантів, які намагаються потрапити в ЄС. Про це повідомила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на пресконференції за підсумками саміту ЄС, яку 22 жовтня транслювали у Twitter голови Єврокомісії.

"Є фінансування прикордонного контролю з європейського бюджету. Воно стосується не тільки обладнання, персоналу і необхідної електронної апаратури, а й так званої інфраструктури. Однак я дуже чітко дала зрозуміти, що є давня позиція Єврокомісії та Європарламенту, відповідно до якої фінансування колючого дроту і стін не буде", – сказала фон дер Ляєн.

Вона також закликала і далі тиснути на режим самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка і підкреслила, що країнам ЄС необхідна погоджена й ефективна спільна політика у сфері міграції і притулку.

Уряди Литви, Латвії та Польщі, прагнучи зупинити потік нелегалів із країн Близького Сходу та Африки через Білорусь, повідомляли про намір побудувати паркани з колючим дротом уздовж кордону.

Контекст

Цього року країни Балтії і Польща зіткнулися зі збільшенням потоку нелегальної міграції з Білорусі.
В Євросоюзі вважають, що Лукашенко навмисно послабив контроль над кордоном зі свого боку. У міноборони Литви заявляли, що Білорусь інструктує нелегалів на кордоні.
Прем'єр-міністри Латвії, Естонії та Литви Кріш'яніс Каріньш, Кая Каллас та Інгріда Шимоніте 6 серпня закликали розширити санкції проти Білорусі через нелегальних мігрантів. Вони засудили спроби влади Білорусі "використовувати нелегальну міграцію для політичного тиску на Європейський союз і його держави-члени". Прем'єри трьох країн зазначили, що погіршення ситуації на кордоні ЄС вимагає "швидкої, жорсткої і рішучої" відповіді "білоруському режиму".
13 липня литовський Сейм офіційно визнав наплив мігрантів із Білорусі гібридною агресією. Крім Литви, надзвичайну ситуацію на кордоні з Білоруссю оголосили в Латвії та Польщі.
Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький говорив 17 вересня, що на території Білорусі перебуває більше ніж 10 тис. мігрантів із країн Близького Сходу, яких можуть використовувати для проведення гібридної атаки проти Польщі та Литви.
Президенти Литви, Латвії, Естонії та Польщі Гітанас Науседа, Егілс Левітс, Керсті Кальюлайд та Анджей Дуда під час зустрічі в Києві 23 серпня випустили спільну декларацію. У заяві міграційну кризу на кордоні з Білоруссю вони назвали "політично керованою гібридною операцією, яку здійснює режим Лукашенка", у ній "експлуатують беззахисних громадян третіх країн". Її мета – "відвернути увагу від частих порушень прав людини і громадянина з боку режиму".
В ООН повідомляли 6 вересня, що до того моменту вже кілька тижнів велика кількість мігрантів без даху над головою в антисанітарних умовах перебувала на кордоні Білорусі з Євросоюзом. Людям бракує води, продуктів, у них обмежений доступ до медичної допомоги.
На початку жовтня ПАРЄ закликала владу Латвії, Литви і Польщі забезпечити доступ до процедур надання притулку всім, хто шукає міжнародного захисту, а до затримання мігрантів вдаватися тільки як до крайнього заходу. У резолюції нагадали про зобов'язання держав-членів дотримуватися принципу невиселення і заборону на колективне вислання іноземців.
У жовтні в Польщі тисячі людей протестували проти виселення мігрантів. Вони наголошували на тому, що через надзвичайний стан на кордоні неурядові організації, правозахисники і журналісти не можуть потрапити в прикордонний район, де мігранти помирають від переохолодження, виснаження, браку медичної допомоги.