+19 Київ
Президент Вірменії Армен Саркісян у своїй статті "На шляху до "Четвертої Республіки" закликав провести дострокові вибори в парламент, щоб вивести країну з політичної кризи. Матеріал опублікували на сайті президента Вірменії 11 січня.
"Поділ суспільства може призвести до катастрофічних наслідків, тому країна й люди потребують лікування. Єдиний логічний цивілізований рецепт – це дострокові вибори в розумні терміни із внесенням необхідних поправок до виборчого кодексу і конституції, що дасть змогу розпочати реальний процес державного будівництва з нуля", – написав глава Вірменії.
Саркісян вважає, що до проведення виборів потрібно сформувати "уряд національної згоди". Такий орган має досягти трьох цілей. Перша, за словами Саркісяна, полягає в усуненні наслідків війни в Нагірному Карабасі.
"По-друге, підготовка і реалізація дорожньої карти щодо виведення країни з політичної та економічної кризи. По-третє, реформа нормативно-правової бази з метою створення необхідних умов для майбутніх виборів у розумні терміни, тобто внесення змін до виборчого кодексу, закону про партії і, звісно ж, до конституції. З огляду на це уряд має складатися із професіоналів, фахівців, що спеціалізуються в конкретних сферах", – підкреслив він.
Вірменський лідер констатував символічне значення посади президента за парламентської системи правління.
"Вона (посада президента країни) може бути рятівним колом для будь-якої політичної кризи. Дотримуючись конституції, інститут президента може стати незамінним майданчиком, на якому конституційні рішення кризи формуватимуться шляхом діалогу. Виникає запитання, а чи ідеальна наша конституція? Відповідь одна – ні, як конституція будь-якої країни", – зазначив президент Вірменії.
Останні парламентські вибори у країні провели 2018 року (вони були достроковими). Згідно з конституцією Вірменії, Національні збори обирають строком на п'ять років. Отже, чергові парламентські вибори мають відбутися у країні 2023 року.
Опозиція Вірменії закликала прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна піти у відставку за підписання угоди про припинення війни в Нагірному Карабасі. Згідно з нею, Нагірний Карабах має передати Азербайджану п'ять районів, а вірменська армія змушена покинути регіон. Відставку уряду Пашиняна підтримував і Саркісян. Сам Пашинян заявив про готовність піти у відставку і анонсував підготовку позачергових парламентських виборів 2021 року.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший протягом останніх років конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії і оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію і авіацію.
Обидві країни, що беруть участь у конфлікті, оголосили мобілізацію. Кілька разів досягали домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували.
У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії, яка виступила посередником, підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі стоїть 1960 російських миротворців. Пашинян говорив, що це рішення було для нього вкрай складним, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв уточнював, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.
