Реалізація проєкту "Північний потік – 2" не має посилювати залежність Європи від Росії. Як повідомляє Reuters, про це на пресконференції 28 серпня заявив президент Франції Еммануель Макрон.
Він додав, що висловлював це занепокоєння канцлерці Німеччини Ангелі Меркель.
Газопровід "Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – більше ніж 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Вартість проєкту – €9,5 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.
Планували, що будівництво газопроводу завершать до кінця 2019 року, але потім запуск "Північного потоку – 2" перенесли на кінець 2020 року.
Будівництво газопроводу заморозили після того, як у грудні 2019 року президент США Дональд Трамп підписав оборонний бюджет країни на 2020 рік, який передбачає введення санкцій проти газопроводів "Турецький потік" і "Північний потік – 2". Відразу після цього швейцарська компанія Allseas зупинила роботи з будівництва "Північного потоку – 2" і вивела з Балтійського моря свої судна-трубоукладники. На момент припинення робіт залишалося укласти дном Балтійського моря 160 км труб, повідомило видання Neftegaz.ru.
"Коммерсантъ" повідомив, що зараз у порту Мукран стоять два російські судна: баржа "Фортуна" і судно "Академік Черський". За інформацією видання, "Газпром" планує задіяти обидва судна для завершення проєкту.
21 липня Палата представників – нижня палата Конгресу США – ухвалила бюджет міністерства оборони на 2021 фінансовий рік, який передбачає нові санкції проти "Північного потоку – 2". 23 липня проєкт оборонного бюджету схвалив Сенат США. Перед переданням на підпис президенту США версії документів, ухвалені Палатою представників і Сенатом, має бути узгоджено.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.