Проти опозиціонерів Тихановської та Латушка в Білорусі відкрили ще одну кримінальну справу

Проти опозиціонерів Тихановської та Латушка в Білорусі відкрили ще одну кримінальну справу Проти Тихановської в Білорусі відкрито кілька кримінальних справ
Фото: EPA
Слідчий комітет Білорусі відкрив нову кримінальну справу проти білоруських опозиціонерів Світлани Тихановської та Павла Латушка. Про це в ефірі каналу "Беларусь 1" 12 жовтня повідомив представник Слідкому Сергій Кабакович.

Кримінальну справу порушено за ст. 382 Кримінального кодексу Білорусі (самовільне присвоєння звання або влади посадової особи).

"Обвинувачені Тихановська і Латушко за погодженням з іншими учасниками змови, порушуючи вимоги конституції Білорусі, створили псевдооргани держвлади, управління і представництва Республіки Білорусь за кордоном. І, продовжуючи свої злочинні дії, почали перемовини з представниками іноземних держав і міжнародних організацій", – заявив він.

Білоруське видання Zerkalo.io повідомило, що проти Тихановської, окрім цього, порушили кримінальні провадження за шістьма статтями Кримінального кодексу: ч. 1 ст. 361-1 (створення екстремістського формування і керівництво ним), ч. 3 ст. 361 (заклики до повалення або зміни конституційного ладу Республіки Білорусь чи до вчинення злочинів проти держави), ч. 1 ст. 357 (змова з метою захоплення державної влади неконституційним шляхом), ч. 2 ст. 293 (підготовка до масових заворушень), ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 292 (підготовка до захоплення будівель та споруд), ч. 1 ст. 14 і ч. 3 ст. 289 (замах на акт тероризму).

Стосовно Латушка раніше відкрили кримінальні справи за чотирма статтями: ч. 1 ст. 361-1 (створення екстремістського формування і керівництва ним), ч. 1 ст. 357 (змова з метою захоплення державної влади неконституційним шляхом), ч. 3 ст. 361 (заклики до повалення або зміни конституційного ладу Республіки Білорусь або до вчинення злочинів проти держави), ч. 1 ст. 14 і ч. 3 ст. 289 (замах на акт тероризму).

Контекст

У Білорусі 9 серпня 2020 року відбулися вибори президента, після яких почалися масові акції протесту. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року і за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи подавали протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали на телебаченні. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.

2021 року масові вуличні протести в Білорусі припинилися.

Тихановська покинула Білорусь одразу після президентських виборів. Вона стверджувала, що залишити країну її змусили погрозами силовики. Опозиціонерка сказала, що їй запропонували вибрати "між дітьми та в'язницею" і вона обрала дітей, виїхавши в Литву.

Тихановська говорила, що повернеться в Білорусь, коли почуватиметься там у безпеці. Балотуватися у президенти ще раз вона не має наміру, але відтоді, як покинула країну, регулярно здійснює візити в європейські країни, зустрічається зі світовими лідерами, серед них – президент США Джо Байден, президент Франції Еммануель Макрон, канцлерка Німеччини Ангела Меркель.

Латушко – колишній міністр культури Білорусі та експосол Білорусі в Польщі. Як повідомляє "Настоящее время", після виборів він поїхав до Польщі, де створив організацію "Народне антикризове управління".

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати