Про це на брифінгу 4 січня заявив речник Держдепартаменту США Нед Прайс, його текстову версію опубліковано на сайті американського зовнішньополітичного відомства.
"Що стосується взаємодії з Росією в контексті діалогу зі стратегічної стабільності, то ми не обговорюватимемо питань, які стосуються НАТО, питань щодо виключно Європи. Ми обговорюватимемо порівняно вузький набір двосторонніх питань", – сказав Прайс.
Він зазначив, що "діалог щодо стратегічної стабільності буде вузько сфокусований на питаннях стратегічної стабільності".
Прайс додав, що США не обговорюватимуть із РФ питань, які стосуються європейських союзників і партнерів без їхньої присутності за столом переговорів.
"Ми нічого не робитимемо або говоритимемо про них без них, коли йдеться про наших союзників по НАТО і наших європейських партнерів, включно, звісно, з Україною", – наголосив представник Держдепартаменту США.
Прайс підтвердив, що американську делегацію на переговорах у Женеві очолюватиме перший заступник держсекретаря США Венді Шерман.
29 грудня в Держдепартаменті США повідомили, що в січні проведуть переговори з Москвою щодо вимог стосовно "гарантій безпеки": 10 січня відбудеться діалог між Сполученими Штатами та РФ щодо стратегічної стабільності, 12 січня Росія і НАТО планують провести зустріч на рівні Ради Росія – НАТО, а на 13 січня заплановано зустріч представників РФ та ОБСЄ.
Контекст
Переговори США та РФ щодо безпеки відбудуться на тлі нарощування Росією своїх військ біля кордонів України.
21 листопада начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що РФ готується до нападу на Україну наприкінці січня або на початку лютого, причому атака буде "набагато руйнівнішою, ніж будь-яка раніше". Секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що в зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
7 грудня під час онлайн-переговорів із президентом США Джо Байденом глава Кремля Володимир Путін заявив, що НАТО робить спроби "освоєння" території України, і вимагав "надійних, юридично зафіксованих гарантій", що Альянс не розширюватиметься на схід.
10 грудня Росія вимагала від Альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ до НАТО. Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг у відповідь на це підкреслив, що право кожного народу вибирати свій шлях залишається фундаментальним для НАТО.
17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться про те, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
У Білому домі 17 грудня заявили, що ознайомлені з російськими проєктами договорів, наголосивши, що США не вестимуть переговорів із РФ щодо "гарантій безпеки" без союзників у Європі.
Путін 23 грудня на щорічній пресконференції відповів на запитання, чи Росія нападатиме на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу переговорів [щодо просування НАТО на схід], а від безумовного гарантування безпеки Росії сьогодні й на історичну перспективу".
30 грудня Байден і Путін провели другу за місяць розмову. Під час бесіди, яка тривала приблизно 50 хвилин, глава Білого дому попередив Путіна, що США, їхні союзники та партнери дадуть рішучу відповідь у разі вторгнення РФ в Україну.
За словами Байдена, у нього склалося враження, що Путін погодився з тим, що в січні відбудеться три раунди переговорів щодо вимог Росії й "не висловив незгоди ні з чим".
+1 Київ
