Виступаючи на зборах керівної Демократичної прогресивної партії в південному місті Тайнань, він закликав Китай "розділити з Тайванем важку відповідальність за регіональну стабільність". Президент "знову висловив добру волю й запропонував співпрацю з Китаєм", а також сказав, що сподівається "на посилення взаєморозуміння і примирення", цитує агентство заяву, поширену партією.
Китай, який не визнає незалежності Тайваню, провів дводенні військові навчання в районі острова 23–24 травня. У тайванському міністерстві оборони повідомляли, що армія КНР залучила 62 літаки і 27 кораблів, водночас 47 китайських літаків перетинали серединну лінію Тайванської протоки.
Контекст
Тайвань і Китайську Народну Республіку розділяє Тайванська протока. Із 1949 року Тайванем керує власна адміністрація, там зберігають прапор і деякі інші атрибути Китайської Республіки, яка була на материку до приходу до влади Комуністичної партії Китаю. Згідно з офіційною позицією КНР, острів вважають однією із провінцій Китаю.
Протягом останніх років відносини між Китаєм і Тайванем погіршилися. У 2021 році глава КНР Сі Цзіньпін пообіцяв провести мирне "возз'єднання" з Тайванем. Тайбей у відповідь пообіцяв захищати свою свободу й наголосив, що лише народ Тайваню може вирішувати своє майбутнє.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у травні 2022 року президент США Джо Байден заявив, що Вашингтон надасть Тайваню військову допомогу, якщо Китай на нього нападе. "Це зобов'язання, яке ми взяли на себе", – сказав він.
Міністр закордонних справ Тайваню Джозеф Ву сказав, що Китай, імовірно, вторгнеться на Тайвань у 2027 році, коли Сі Цзіньпін балотуватиметься на четвертий строк як глава КНР.
Наприкінці грудня 2023 року Сі Цзіньпін заявив, що Тайвань "неминуче возз'єднається з материковим Китаєм". За його словами, це "неминуча тенденція" й у цьому "головний національний інтерес, цього бажає народ".
+25 Київ
