Як зазначають правозахисники, переважна більшість цих людей потрапила під політично мотивоване кримінальне переслідування у зв'язку з подіями, які розгорнулися під час і після кампанії з виборів президента Білорусі у 2020 році.
Серед політв'язнів опинилися блогери, бізнесмени, активісти штабів кандидатів у президенти, учасники акцій протесту.
"[Вони] перебувають у місцях несвободи, далеко від своїх рідних і близьких через те, що не побоялися скористатися своїми правами – правом на участь у мирних зібраннях, на висловлення своєї думки та на участь у політичному житті країни", – ідеться у повідомленні.
За даними правозахисників, 21–23 вересня відбулися арешти заводчан та представників страйкових комітетів "Гродно Азоту", Білоруського металургійного заводу, Білоруської залізниці і "Нафтану". За три дні затримали і запроторили у СІЗО 11 осіб. За інформацією "Весни", їх затримали за підозрою у державній зраді. Деяких підозрюють у змові чи в інших діях, вчинених з метою захоплення державної влади.
Контекст
У Білорусі 9 серпня 2020 року відбулися вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу у них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1996 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи показували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявляв, що спочатку в країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують у 2021 році, а вже після цього провести нові вибори.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми та поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали на телебаченні. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
За даними начальника управління Слідчого комітету Білорусі у Мінську Сергія Паска, тільки у Мінську за фактом масових заходів із липня 2020 року порушено понад 1600 кримінальних справ, документи щодо понад 400 фігурантів вже передали у суди.
У 2021 році масові вуличні протести в Білорусі припинилися.
0 Київ
