Він додав, що будь-яке подальше військове вторгнення в Україну з боку РФ призведе до "серйозних стратегічних наслідків".
За словами Ле Дріана, незважаючи на запевнення президента Росії Володимира Путіна в тому, що він починає виведення військ РФ із регіону поблизу кордонів України, цього поки що не сталося.
Глава МЗС Франції зазначив, що після накопичення російських військ біля України Путін запропонував НАТО обговорити "повернення до зон впливу", які були в минулому.
Це означатиме, що "Росія хоче відновити дух Ялти" (йдеться про Ялтинську конференцію 1945 року, де лідери СРСР, США і Великобританії обговорювали поділ сфер впливу після Другої світової війни. – "ГОРДОН"), підкреслив Ле Дріан.
Він додав, що це не погляд Франції, але "ми маємо прийняти обговорення".
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.
Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що у зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військовослужбовців.
17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, в них йдеться про те, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
Путін 23 грудня на щорічній пресконференції відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу перемовин [про просування НАТО на схід], а від безумовного гарантування безпеки Росії сьогодні та на історичну перспективу".
29 грудня в Держдепартаменті США повідомили, що в січні проведуть перемовини з Москвою щодо вимог стосовно "гарантій безпеки": 10 січня відбудеться діалог між Сполученими Штатами і РФ щодо стратегічної стабільності, 12 січня Росія і НАТО планують провести зустріч на рівні Ради Росія – НАТО, а на 13 січня заплановано зустріч представників РФ та ОБСЄ.
Контекст
Будівництво "Північного потоку – 2", який має з'єднати Росію та Німеччину дном Балтійського моря в обхід України, повністю завершено. 29 грудня 2021 року голова правління "Газпрому" Олексій Міллер заявив, що перша і друга нитки газопроводу наразі під робочим тиском і "повністю готові до експлуатації".
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають трубопровід загрозою для енергетичної безпеки Європи.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газопроводу, проте наприкінці травня минулого року глава Білого дому назвав "контрпродуктивним" щодо відносин із Європою введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
Німеччина і США 21 липня 2021 року повідомили, що уклали угоду щодо газопроводу "Північний потік – 2". Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії та закликатиме до ефективних заходів ЄС, якщо РФ і далі використовуватиме газ як інструмент тиску на інші країни або "здійснить подальші агресивні дії проти України".
Вищий земельний суд німецького Дюссельдорфа 25 серпня цього року зобов'язав оператора газопроводу бути незалежним від "Газпрому" та дотримуватися європейського законодавства.
Компанія "Оператор газотранспортної системи України" (ОГТСУ) повідомила, що Nord Stream 2 AG, якою на 100% володіє російський "Газпром", 8 вересня подала заявку на сертифікацію як незалежного оператора системи передавання газопроводу "Північний потік – 2" у Федеральне мережеве агентство ФРН.
"Немецкая волна" зазначала, що попереднє рішення щодо "Північного потоку – 2" має ухвалити Федеральне мережеве агентство ФРН, а потім свою позицію щодо газопроводу мусить висловити Європейська комісія, вона може взяти на підготовку висновку до чотирьох місяців. Після цього у німецького регулятора буде ще два місяці на ухвалення остаточного рішення.
16 листопада стало відомо, що Федеральне мережеве агентство Німеччини зупинило сертифікацію "Північного потоку – 2". В ОГТСУ припустили, що "Газпром" спробує обійти законодавство ЄС для сертифікації трубопроводу.
Президент Федерального мережевого агентства Німеччини Йоген Гоманн зазначив 16 грудня, що "Північного потоку – 2" не запустять у першій половині 2022 року. За його словами, Nord Stream AG почала процес створення дочірньої компанії у ФРН. Гоманн додав, що сертифікацію "Північного потоку – 2" відновлять, щойно компанія надасть необхідні документи.
Віцеканцлер Німеччини Роберт Габек в інтерв'ю газеті FAZ, опублікованому 18 грудня, назвав помилкою проєкт "Північний потік – 2".
Путін на тлі дефіциту газу в Європі заявив 29 грудня, що додаткові великі обсяги російського палива надійдуть до Європи, щойно в ЄС дозволять запуск "Північного потоку – 2".
На думку держсекретаря США Ентоні Блінкена, трубопровід навряд чи запрацює, якщо РФ вторгнеться в Україну.
-1 Київ
