У Вірменії з 19 грудня триватиме триденна загальнонаціональна жалоба за загиблими у Нагірному Карабасі, заявив прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян у зверненні до нації у Facebook 14 грудня. Уривки його звернення переклало агентство "Sputnik Армения".
Він нагадав, що 19 грудня буде 40 днів із часу припинення боїв у зоні нагірнокарабаського конфлікту. Під час траурних заходів організують пам'ятну ходу від площі Республіки до військового цвинтаря "Єраблур" у Єревані.
Можливо, до 19 грудня не всі тіла загиблих знайдуть, зазначив Пашинян. Вірменський прем'єр підкреслив, що буде безліч невпізнаних тіл. Пошуки та впізнання тіл продовжать ще інтенсивніше, запевнив він.
Агентство NEWS.am пише, що сторони "впритул підійшли до процесу обміну полоненими". Він уточнив, що йдеться про полонених, підтверджених Міжнародним комітетом Червоного Хреста та Азербайджаном.
У 1991 році Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, що тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я та припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло понад 30 тис. людей. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію у "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії та оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада зі свого боку заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію та авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців та мирних жителів.
Обидві країни, що конфліктують, оголосили мобілізацію. Домовленостей про перемир'я у Нагірному Карабасі досягали неодноразово, але щоразу їх порушували.
Вірменія за цією заявою погодилася передати Азербайджану Кельбаджарський, Лачинський і Агдамський райони Нагірного Карабаху.
У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередник) підписали заяву про припинення війни у Карабасі. Згідно із домовленостями, уздовж лінії зіткнення у Нагірному Карабасі розмістили 1960 російських миротворців. Пашинян говорив, що це рішення було для нього вкрай важким, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв уточнював, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.
У міноборони Вірменії 12 грудня заявили про відновлення наступу азербайджанських військових у напрямку населених пунктів Беюк Таглар – Хцаберд. Азербайджан пояснив це "провокаційними діями Єревана на звільнених територіях Нагірного Карабаху", однак не уточнив, що саме сталося.
13 грудня в міноборони Азербайджану пояснили ситуацію. Частина збройних сил Вірменії, за даними відомства, залишилася у лісовій зоні селища Гадрут, військові почали здійснювати "терористичні акти й акції саботажу проти азербайджанських мирних жителів та військовослужбовців".
За даними міністерства оборони Азербайджану, за час зіткнень у Нагірному Карабасі загинуло 2783 військовослужбовців, понад 100 бійців вважають зниклими безвісти. У Вірменії станом на 14 листопада було відомо про 2317 загиблих військовослужбовців.