+4 Київ
Голова опозиційної парламентської фракції "Просвітлена Вірменія" Едмон Марукян закликав прем'єр-міністра країни Нікола Пашиняна відмовитися від ідеї звільнити начальника Генштабу збройних сил Оніка Гаспаряна і провести позачергові парламентські вибори. Таку пропозицію він зробив у своєму відеозверненні у Facebook 28 лютого.
"Підемо на вибори, і нехай народ вирішить, хто має бути у владі. Після цього нова влада нехай вирішує, змінювати їй голову Генштабу чи ні", – цитує Марукяна "Радио Азатутюн".
Марукян запропонував Пашиняну відкликати своє клопотання про звільнення Гаспаряна. Після цього "Просвітлена Вірменія" підпише із владою меморандум про те, що фракція не висуватиме свого кандидата у прем'єри в разі відставки Пашиняна.
Далі, за словами Марукяна, Пашинян зможе подати у відставку з подальшим розпуском парламенту.
"Тоді всі мітинги і ходи будуть відбувати в межах передвиборчої логіки", – підкреслив опозиціонер.
Пашинян повідомив про звільнення Гаспаряна 25 лютого. Це стало наслідком вимоги Генштабу ЗС Вірменії негайної відставки Пашиняна і його уряду. Військові вважають, що прем'єр-міністр більше не здатен ухвалювати адекватні рішення. Саркісян вважає, що проєкт указу Пашиняна про звільнення Гаспаряна в корені суперечить конституції країни. Президент не став підписувати документ і повернув його із запереченнями. Пашинян у відповідь закликав своїх прихильників вийти 1 березня на мітинг на площі Республіки в Єревані.
Керівна фракція "Мій крок" у парламенті Вірменії заговорила про можливість імпічменту Саркісяна через його відмову підписати указ Пашиняна про звільнення Гаспаряна.
Заяві військових передувало звільнення першого заступника начальника Генштабу Тирана Хачатряна. Напередодні в інтерв'ю порталу 1in.am Пашинян заявив, що під час 44-денної війни в Нагірному Карабасі російські ракети "Іскандер" "не вибухнули" або "вибухнули, наприклад, на 10%". "Можливо, це була зброя 80-х?" – сказав Пашинян.
Хачатрян у бесіді з журналістами Yerevan.Today щодо "Іскандерів" спочатку "довго сміявся", після чого зазначив, що "це неможливо". Пізніше міноборони Вірменії заявило, що слова Хачатряна спотворили. Хачатряна звільнили указом президента Саркісяна за пропозицією Пашиняна.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії й оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію та авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців та мирних жителів.
Обидві країни, що беруть участь у конфлікті, оголосили мобілізацію. Кілька разів досягали домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували.
У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розмістили 1960 російських миротворців. Азербайджан здобув право зайняти Кельбаджарський, Агдамський і Лачинський райони.
Пашинян говорив, що це рішення було для нього вкрай важким, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв уточнював, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.
За даними міністерства оборони Азербайджану, за час зіткнень у Нагірному Карабасі загинуло 2783 військовослужбовці, понад 100 бійців вважають зниклими безвісти. За даними міністерства охорони здоров'я Вірменії, під час конфлікту загинуло щонайменше 3330 вірменських громадян.
