"4 грудня 2021 року, з огляду на принципи гуманізму, Азербайджанська Республіка передала вірменській стороні 10 військовослужбовців вірменського походження. Екстрадованих осіб було затримано 16 листопада 2021 року під час запобігання провокації, скоєної збройними силами Вірменії у напрямку Кельбаджара на державному кордоні", – ідеться в повідомленні.
Азербайджанські силовики зазначили, що нещодавно Вірменії в межах екстрадиції вже передавали одного цивільного та одного військового.
"Водночас за підсумками переговорів вірменська сторона надала азербайджанській стороні мінні карти інших звільнених територій Азербайджанської Республіки", – наголосили у відомстві.
За посередництво в отриманні мінних карт Азербайджан подякував міноборони Росії.
16 листопада міністерство оборони Вірменії заявило про "вкрай напружену ситуацію" на кордоні з Азербайджаном. Обидві сторони звинуватили одна одну в провокаціях, повідомляли про постраждалих і взятих у полон військовослужбовців. У міноборони Вірменії говорили про одного загиблого.
Того ж дня сторони домовилися про припинення вогню.
Контекст
1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, що тривали до 1994 року. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Того ж дня у Вірменії було оголошено воєнний стан. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії та оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, своєю чергою, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію та авіацію.
Обидві країни оголосили мобілізацію. Кілька разів досягали домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували.
У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабаху. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розміщено 1960 російських миротворців. Азербайджан дістав право зайняти Кельбаджарський, Агдамський і Лачинський райони.
Глава уряду Вірменії Нікол Пашинян говорив, що це рішення було для нього дуже важким, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв стверджував, що Пашиняна "змусили" підписати документ, який "максимально вигідний" для Баку.
За даними міноборони Азербайджану, за час суитчок у Нагірному Карабасі загинуло 2783 військовослужбовці, понад 100 бійців вважають зниклими безвісти. За даними МОЗ Вірменії, під час конфлікту загинуло не менше ніж 3330 вірменських громадян.
У травні Вірменія та Азербайджан звинувачували одне одного в обстрілах та спробах порушення кордонів. Зокрема, 25 травня відбулася перестрілка на кордоні, внаслідок якої загинув один вірменський військовослужбовець. У Вірменії заявили, що вогонь відкрили збройні сили Азербайджану. У Баку причиною того, що сталося, назвали "нещасний випадок". 27 травня Азербайджан узяв у полон шістьох вірменських військових на кордоні між країнами.
Пашинян 14 травня звертався до президента РФ Володимира Путіна по військову допомогу через ситуацію біля кордонів Вірменії.
Алієв 18 липня заявив про остаточне врегулювання конфлікту в Нагірному Карабасі, повідомляло державне агентство Азербайджану АЗЕРТАДЖ.
-2 Київ
