Представниця ЗМІ, запитуючи, зауважила, що дедалі більше звучить заяв, що в обмін на мир, на членство в НАТО Україні нібито доведеться віддати частину своєї території. Журналістка попросила спікерів прокоментувати ці заяви, чи це дійсно такий тиск із боку Заходу через тривалу повномасштабну війну, яку в лютому минулого року розпочала країна-агресор РФ.
Фредеріксен, відповідаючи, вказала, що питання про майбутнє України "належить саме українцям".
"І ми це говорили від самого початку. Це вирішувати Україні… Ми підтримуватимемо вас скільки буде потрібно. Але питання в тому, коли ви будете готові сісти за стіл переговорів. Це рішення ухвалюватиме виключно Україна", – наголосила прем'єрка Данії.
Далі слово взяв Зеленський.
"Обмін територій? – перепитав президент. – Готові обміняти [російський] Бєлгород на наше членство в НАТО".
Зеленський вирушив у Данію після візиту в Нідерланди 20 серпня.
Контекст
Дискусії щодо "розміну" територій на членство в НАТО почалися після того, як 15 серпня глава апарату генерального секретаря НАТО Стіан Єнсен припустив таку можливість. "Я думаю, що рішення може полягати в тому, щоб Україна відмовилася від території і натомість здобула членство в НАТО. [...] Я не кажу, що так має бути. Але це може бути можливим рішенням", – заявив Єнсен 15 серпня, наголосивши, що Україна сама має вирішувати, коли і на яких умовах вона хоче вести переговори з Росією.
Слова Єнсена розкритикували в Офісі президента України та в РНБО. Офіційний представник Альянсу підкреслив, що блок підтримує Україну й відданий досягненню справедливого і міцного миру.
16 серпня Єнсен попросив вибачення за свою заяву. "Я не мав так говорити. Це була помилка", – наголосив посадовець.
Українська влада неодноразово заявляла, що має на меті деокупацію всіх захоплених із 2014 року українських територій, зокрема Криму. Наприклад, у квітні глава МЗС Дмитро Кулеба зазначав, що Україна готова обговорювати будь-який мирний план, який не веде до здавання територій або заморожування конфлікту.