Боровой: Російські спецслужби підірвали літак Качинського з помсти. І прекрасний результат вийшов – Польща стала поступливішою G

– Костянтине Натановичу, здрастуйте!

– Здрастуйте!

– Одна з головних причин, з якої я запросила вас в ефір, – завжди всі ваші інтерв'ю, усі коментарі, які ви даєте сайту "ГОРДОН", набирають дуже багато переглядів. Тобто аудиторії дуже цікаво те, що ви говорите. І я б хотіла, щоб ми сьогодні продовжили цю традицію і провели цікаву розмову. Ви готові?

– Так, давайте спробуємо.

– Хочу почати з вашого інтерв'ю, яке набрало на сайті "ГОРДОН" понад півмільйона переглядів. Тоді ви звернулися до росіян, цитую: "На коліна! Німці, щоб спокутувати свою провину, руками розкопували могили розстріляних євреїв, партизан, – руками! Щоб перепоховати. Так їх виховували американці. Жодного примирення немає і не може бути. На коліна, тварюки, і просіть вибачення у кількох поколінь українців!". Ви сказали це влітку 2014 року. Тоді ваші слова викликали дуже бурхливу реакцію й обговорення, особливо в Росії. Минуло три роки. Росія під санкціями. І мені здається, що ці санкції почали трошки витвережувати білякремлівські кола. От як ви думаєте, російська кремлівська тусовка сьогодні шкодує, що вплуталася в Крим і у війну на Донбасі?

– Розумієте, вони це зробили не тому, що вони погані або недалекоглядні. Вони це зробили тому, що вважали це єдиним виходом для збереження влади. Вони утримують владу через створення атмосфери "імперськості". Маленька злісна імперія може існувати, лише розширюючи і розширюючи свій вплив. І, можливо, що ще важливіше, створюючи відчуття розширення у свідомості своїх громадян. Інакше вони просто не голосуватимуть за силовиків, які постійно вплутуються в якісь авантюри і конфлікти. А результатом цих конфліктів є людські втрати. За деякими даними, мова йде вже про 30 тисяч загиблих громадян Росії.

Скріншот: NewsOne / YouTube

– 30 тисяч – це втрати Росії у війні з Україною?

– Не лише з Україною. Там загальні втрати. Про це говорять експерти, що такі ті цифри, які приховують сьогодні від громадян. 30 тисяч. Я не знаю, вірити цьому чи ні. Але навіть якщо це 10 тисяч чи п'ять – усе одно йдеться про тисячі загиблих. І це – плата громадян Росії за імперську політику держави. Єдина мета цієї політики – утримання влади групи, яка сьогодні у Кремлі перебуває.

– В Україні сьогодні не залишилося жодного, навіть маленького містечка чи селища, де б не було свіжовикопаних могил хлопців, які загинули на Донбасі. Могил тих, хто воював за батьківщину і за її незалежність. У Росію теж приходить "вантаж 200". Як російські матері на це реагують? Є у суспільстві якась реакція? Виникають причинно-наслідкові зв'язки, щось "прокидається" у людей?

– Відповідь дуже проста. Зв'язків немає. Нічого не "прокидається".

– "Баби ще народять"?

– Так. Це якоюсь мірою пов'язано з матеріальною компенсацією за загиблих. Сьогодні матеріальне становище для людей настільки важливий фактор.

– А яка компенсація?

– Значна, за російськими мірками. Вона залежить від різновиду військ, від звання. Люди готові терпіти. Це такий новий цинізм, я б сказав. Ви можете судити про це за тією матір'ю, яка приїхала рятувати свого сина...

– ...Агєєва?

– Так. Абсолютно цинічний підхід. Матеріальний. Вона не готова вникати в ситуацію, розуміти, що це злочин. Вона готова на будь-які компроміси, чітко розуміючи, що в цьому випадку людина просто була на заробітках. І її заробіток, її робота – убивати українців.

Фото: Костянтин Боровой / Facebook

– Вона (Світлана Агєєва. – "ГОРДОН") давала інтерв'ю нашому виданню, говорила, що вона поціновувачка Кисельова і Соловйова (російські телепропагандисти Дмитро Кисельов і Володимир Соловйов. – "ГОРДОН"), яких постійно дивиться. А потім, під час розмови, коли журналіст почав наводити їй якісь аргументи, пояснювати ситуацію, сказала, що це жахливо, коли брат убиває брата, коли люди гинуть, що це так погано. Таке відчуття, що вона зовсім в іншій реальності.

– Це не реальність. Це якийсь сомнамбулічний стан. Стан навіювання. Наслідок потужного впливу пропагандистської кампанії. Людей у цьому стані неможливо вважати повністю здоровими, адекватними. Свідомість їхню отруєно. Наслідки їхнього розумового процесу до реальності не мають стосунку. До людяності. Ось тому так дивно, що багато громадян Росії, дуже добре розуміючи, що це варварська політика, що це вбивства, і далі підтримують цю владу.

– Якщо говорити про тих, хто придумує цю політику, про тих, хто розпоряджається долями мільйонів людей... Адже свої гроші вони тримають на Заході, лікуються на Заході, їхні діти навчаються на Заході, жінки купують собі речі на Заході. І санкції по багатьох із них дуже боляче вдарили. Комусь узагалі заборонили в'їзд, у когось гроші притиснули. Вони не починають прозрівати? Чи не наростає невдоволення у найближчому оточенні Путіна?

– Не думаю, що найближче оточення Путіна, найближче, відчуває якийсь дискомфорт. Оскільки компенсації за ці от їхні проблеми дуже значні. Мова йде про мільярди доларів, які вони отримують як компенсації.

– Як саме?

– Отримують у власність компанії, фінансові ресурси.

– Від Путіна?

– Зокрема й від Путіна.

– Ми можемо навести якісь приклади?

– Навіщо їх наводити? Це ж загальна тема. Узяти годинники Breguet, які носять і Пєсков (прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков. – "ГОРДОН"), і патріарх (глава Російської православної церкви Кирило. – "ГОРДОН"). Годинник за кілька мільйонів доларів. Розумієте, коли людина може собі дозволити такий годинник, вона володіє сотнями мільйонів доларів. Один із пропагандистів відомих, я не буду називати його імені... Коли я був у Лос-Анджелесі, несподівано виявив, що він є власником найбільшої нафтової компанії. Однієї з найбільших у Лос-Анджелесі!

Скріншот: NewsOne / YouTube

– Це Кисельов чи Соловйов?

– Ні, не Кисельов і не Соловйов. Ця людина досить переконлива, коли агітує за нинішню систему...

– За "русский мир"...

– За кремлівську систему, за цю організацію.

– Іншими словами, палацовий переворот неможливий сьогодні в Росії?

– Є інша проблема, я про неї багато писав. Проблема неадекватності Путіна. Він перебуває в так званому паранояльному стані. Коли був Петербурзький форум, ми провели аналіз його поведінки і його заяв. Це тяжкий, хворобливий стан, коли логіка ще є, але вже має характер псевдологіки. Ось приклад дуже простий. Коли Путін розмірковує про безпеку Росії, про Корею (Північну Корею. – "ГОРДОН") він не говорить. Він говорить про протоку (Корейська протока. – "ГОРДОН"), у якій з'явився – раптом! – один американський авіаносець, потім другий, потім на підході третій. Але мовчить про випробування ядерної зброї у Північній Кореї, про випробування ракет. Це типова поведінка хворого в паранояльному стані, коли у нього виникає власна логіка. Вона виглядає як послідовність логічних кроків, проте, звісно ж, парадоксальна. Паранояльний стан у процесі розвитку у побутових випадках призводить до того, що хворий стає агресивним. Похмурим, замкненим і дуже небезпечним для оточення. Якщо виникає нав'язливий стан, марення ревнощами, він може вбити дружину або її ймовірного коханця. Колись схожий стан був у Сталіна, він розпочав дуже потужні репресії. Причому проти своїх соратників, найближчого оточення.

– Боявся, що його підсидять, тому прибирав усіх тих, хто міг це зробити, правильно?

– Ну, не підсидять, а, скажімо, отруять...

– ...Того, що й сталося у підсумку. Добре, що в Путіна немає дружини. Отже, він зривається на найближчому оточенні? Той самий Пєсков страждає?

– Це не називається "зривається". Він через марення переслідування вважає цих людей небезпечними ворогами. Саме для них передусім він стає небезпечним. Це вже відбувається на прикладі якихось губернаторів, яких раптом починають обвинувачувати в корупції. Хоча структура корупційна є сполучною ланкою вертикалі влади. Це підтвердження лояльності, це дозволені дії. І губернатори, і генерали ФСБ, які отримували прибуток, оскільки були "дахом" для якихось бізнесів, – їх раптом притягують до відповідальності за корупцію.

– Дійсно, чому?

– Корупція в сучасній Росії – це інструмент управління регіонами і галузями. І коли вмикають репресивний апарат, він використовує цю саму, умовно кажучи, "дозволену" корупцію як привід для репресій.

Фото: Костянтин Боровой / Facebook

– Фактично півроку залишилося до президентських виборів у Росії. Кого ви бачите наступним президентом?

– Ситуація дуже складна. І Кремль оцінює її точно так само. Розумієте, проводити вибори в умовах такого бродіння означає провокувати якісь несподівані події. Тих самих "чорних лебедів", як кажуть. Самі вибори стають приводом для виникнення непередбачуваних ситуацій. Хочу звернути вашу увагу на те, що президент Путін іще навіть не повідомив, чи буде він висуватися. За непрямими ознаками зрозуміло, що він хоче брати участь у виборах. Але не повідомив, оскільки боїться. Саме його заява може бути дуже сильним провокативним фактором.

– А ви прогнозуєте який результат?

– Мені здається, зараз триває пошук рішення. Найпростіше рішення – проводити вибори.

– Думаєте, може статися, що виборів у принципі не буде? Знайдеться варіант, коли їх можна буде перенести?

– Так. Таких варіантів є кілька. Кремль зараз їх розглядає. Найпростіший сценарій – традиційний: імітація виборів. Так, як це було раніше. Він же і найнебезпечніший. Цей сценарій створює максимальні ризики для влади у Кремлі. Вона шукає способів уникнути цього найпростішого сценарію. Хоча інші сценарії створюють ризики не менші.

Фото: Костянтин Боровой / Facebook

– Які це сценарії, можете назвати?

– Фіктивний президент. От як Медведєв (Дмитро Медведєв, президент РФ у 2008–2012 роках. – "ГОРДОН").

– Але ж його теж треба буде через вибори провести, правильно? Якщо робити операцію "Медведєв"?

– Ну так.

– Давайте я вам конкретне прізвище назву. Станіслав Бєлковський (російський політолог. – "ГОРДОН") в інтерв'ю Дмитру Гордону сказав: "Пріоритетним кандидатом у спадкоємці вважають не Медведєва, а Олексія Дюміна – колишнього охоронця президента, який нині працює губернатором Тульської області. Він був командувачем силами спеціальних операцій міністерства оборони Російської Федерації і нібито топ-менеджером проекту анексії Криму". Це схоже на правду? Чи буде інший наступник?

– Це один зі сценаріїв. Не найкращий.

– Не найкращий для кого?

– Для Кремля. Ми зараз із вами оцінюємо позицію Кремля. Структуру влади побудовано на стримуваннях і противагах. Існує кілька різних груп, таких "диванних партій", рівновагу між якими підтримують цими стримуваннями і противагами. Будь-яке призначення представника якоїсь із цих груп – а інших людей просто немає – порушує баланс сил, рівновагу всередині кремлівських угруповань. А це означає, що можуть початися внутрішні процеси, аж до війни між цими угрупованнями, у чому, звісно, найменше зацікавлений Путін.

– В інтерв'ю виданню "ГОРДОН" ви заявили, що обсяг ресурсів, які контролюють Путін і його команда, – десь кілька трильйонів доларів. Якщо чесно, мені складно навіть уявити, що це за сума. Де ці гроші зберігають, у чому? Де голку зі смертю Кощієвою шукати?

– Лише одна публічна компанія Gunvor (Gunvor Group – зареєстрована на Кіпрі міжнародна енергетична група, один із найбільших світових нафтотрейдерів. – "ГОРДОН") коштує чверть трильйона доларів. Лише одна. Її через наближених людей безумовно контролює Путін. Це відкрита інформація. Виникали через це проблеми, вона ледь не потрапила під санкції. В останній момент вдалося за допомогою юридичних прийомів якось цього уникнути. Ми з вами не знаємо про приховані інструменти і зв'язки, які дають можливість володіти компаніями такого самого типу, такого самого обсягу, такої самої вартості. $2 трлн – це приблизна, звісно, оцінка. Це не долари в натуральному вираженні. Хоча ті, хто займається фінансовими ринками, знають, що, скажімо, для ринку нерухомості, одного з найбільш ємних, $2 трлн – просто непомітна величина.

– У яких країнах? Не в Росії?

– Звичайно, не в Росії. У Росії, на жаль, ми говоримо про умовно приватну власність. Є величезна кількість обмежень, які називають національними інтересами. У Росії це не цілком приватна власність, навіть коли мова йде про товар, який можна продавати начебто вільно.

Скріншот: NewsOne / YouTube

– Костянтине Натановичу, давайте динамічніше підемо, у мене ще багато запитань, хотілося б, щоб ви на всі встигли відповісти. Банкіри мені кажуть, що Заходу відомо аж до цента, де і в чому зберігають "касу Путіна". Але якщо це так, чому західний світ не перекриває доступу до цих грошей?

– По-перше, існують закони, що захищають приватну власність. Навіть власність злочинців.

– Нажите непосильною працею?

– Завжди складно доводити, що власність незаконно нажили. І законів, які допускають засудження людини з конфіскацією її майна, у межах цивілізованої системи правосуддя не існує. Не можна людину позбавити власності. Якщо тільки не доведено, що її незаконно нажили.

– В інтерв'ю виданню "ГОРДОН" ви сказали: "Пропагандистська кампанія Росії у світі коштує понад $100 млрд на рік. Для Путіна це єдина альтернатива силового збереження влади". Знову ж – абсолютно космічні кошти. Виходить, щомісяця Кремль витрачає $8–9 млрд на пропаганду. На що конкретно йдуть ці гроші? За пунктами.

– По-перше, не витрачає, а вже витратив. Ситуація змінюється, і дуже швидко. Сьогодні бюджети істотно скорочують. Пропагандистські інститути, пропагандистські інструменти засобів масової інформації скорочують. Уже можна говорити, що це не $100 млрд, звичайно. Значно менше.

– Чому скорочують?

– Грошей немає. У Сполучених Штатах ліквідовано інститут, який очолював Андранік Мігранян. У Франції ліквідовано інститут, який створювала Нарочницька (історик і політолог Наталія Нарочницька. – "ГОРДОН"). Істотно скорочено проекти, якими керував колишній глава Російських залізниць Якунін, він зараз живе у Швейцарії. Це видима частина.

– Про що це свідчить? Для України це гарний знак?

– Звичайно, для України це чудовий знак. Це означає, що скорочують ресурси на пропаганду, на лобістську діяльність проти України, на всілякі методи нецивілізованого впливу на її політику і незалежність.

– Агенти впливу серед західних лідерів – окрема стаття витрат. Кого ми можемо назвати?

– Ой, ми можемо назвати дуже багатьох. Свого часу на це не шкодували грошей. Я не слідчий, не можу називати прізвищ. І не суд. Але ми точно знаємо, що це керівники європейських держав. Це парламентарії. Це члени Європарламенту. Якісь витоки були, і про це відомо, про це писала преса. Це журналісти, найбільші ЗМІ, комерційно орієнтовані. Одного разу відоме німецьке видання отримало пропозицію надрукувати статтю. І ті, хто замовляв, полінувалися навіть перекладати її німецькою мовою. Ну, німці так і опублікували в себе на сайті – російською. (Посміхається). Ця діяльність триває. Але знову ж таки, ресурси вичерпуються. Вона стає менш активною.

– Ви не вірили в перемогу Трампа (президент США Дональд Трамп. – "ГОРДОН"). І не вірите в його імпічмент. Чи вже вірите?

– Це не була невіра. Я повідомляв його статистику за шансами. Імпічмент його неможливий. Це дуже складна процедура. Поки це просто інструмент політичної боротьби між Трампом і демократами.

– Фінансування з Росії найближчого оточення Трампа, зв'язки його зятя, його старшого сина з Росією... Як сьогодні вся ця інформація, яка стає публічною, позначається на стосунках двох альфа-самців – Трампа й Путіна?

– Говорячи про Трампа, ми маємо справу з лідером держави, який не володіє абсолютною владою. Конгрес обклав його вже, на мою думку, з усіх боків. Останній законопроект щодо санкцій фактично передбачає, що Трамп не має права навіть скасовувати їх. Хоча, за конституцією США, зовнішньополітична діяльність є винятковою прерогативою президента. Це результат того, що конгресмени побоюються неадекватних чи необережних дій Трампа. У Росії – абсолютна влада президента. Як він скаже, так і буде.

– Костянтине Натановичу, я маю на увазі швидше людські стосунки. Як Путін насправді ставиться до Трампа? Він його поважає, він його боїться? Чи, навпаки, він над ним сміється? Як ви вважаєте?

– Я багато займався дослідженнями психології співробітників КДБ. Навіть таку статтю писав у 1997 році про те, як КДБ рветься до влади. Вона називалася "Демократія в цивільному" – про співробітників КДБ, які намагаються потрапити до влади у вигляді демократів. Путіну глибоко наплювати на Трампа в людському, емоційному сенсі. Так влаштовано механізм добору цих людей, їхнє виховання, налаштування, так би мовити.

– Як говорив багато хто з оточення Путіна, Януковича (екс-президент України Віктор Янукович. – "ГОРДОН") він завжди зневажав. Ставився до нього відповідно до його біографії.

– Думаю, Путін зневажає всіх. Це особливість виховання, статусу співробітника КДБ. Людини, що отримала цю освіту і пройшла ось це психологічне налаштування. Відбір кандидатів для служби відбувається так, що обирають людей із маніакальним типом мислення. Спочатку. Щоб вселити ідею ненависті або неприйняття Заходу.

– А якщо говорити про Трампа, як він ставиться до Путіна?

– Для Трампа найраціональнішою є модель підприємця. Теж циніка, але циніка зрозумілого. Цей підприємець знає, що йому вигідно і що йому невигідно, і відповідно до цього ухвалює рішення.

Скріншот: NewsOne / YouTube

– Два роки тому в інтерв'ю сайту "ГОРДОН" ви заявили, що не знаєте, чому досі живі, що вас можуть убити. Але зараз ви в Москві і говорите такі антипутінські речі. Вам не страшно?

– Я якось розповідав... За два–три місяці до вбивства Нємцова навколо мене була така активність. Люди, які допомагають мені з безпекою, повідомили, що, очевидно, щодо мене є якісь плани. Радикальні. І мені довелося вживати дуже серйозних дій для того, щоб, ну, вижити. Рівно за один тиждень до вбивства Борі вся ця активність різко знизилася. Мабуть, вирішили, що, оскільки я недосяжний (а я був недосяжним), проект зі мною скасовують. Політик має бути готовим до цього, що вдієш, така доля. За нинішніх умов – не лише опозиційний політик... От Вороненков (убитий у Києві екс-депутат Держдуми РФ Денис Вороненков. – "ГОРДОН")...

– Але він став опозиційним політиком, коли поїхав до України.

– Не думаю, що він став опозиційним. Я думаю, він продовжував сподіватися на те, що йому вдасться зберегти необхідні зв'язки і продовжити бізнес. Так само, як і багато підприємців, яких зарахували до опозиціонерів. Відомі підприємці. Вони зверталися до Путіна з проханням дозволити їм повернутися до Росії.

– Маєте на увазі Березовського (бізнесмен і державний діяч РФ Борис Березовський, який помер у Лондоні у 2013 році. – "ГОРДОН")?

– Послухайте, якби я хотів, сказав би. Якщо не кажу, отже, є підстави. Я маю на увазі Березовського, Гусинського (медіа-магнат Володимир Гусинський. – "ГОРДОН") і дуже багатьох інших. Їх багато. У Лондоні сьогодні кожен другий готовий повернутися, якщо йому буде надано гарантії та право брати участь у проектах. Тому що гроші закінчуються. Ви думаєте, це дешево – жити в Лондоні? Люди, із якими я знайомий, не заперечували б, якби Путін дозволив їм повернутися. Щоб продовжити бізнес, допомагати Путіну, бути його прихильником. Хоча сьогодні вони – "в опозиції".

– Не так давно видання "ГОРДОН" опублікувало звіт російського капітана Аркадія Протасова про справжні причини катастрофи під Смоленськом літака з президентом Польщі на борту. Цитую: "Причиною авіакатастрофи під Смоленськом у квітні 2010 року, у якій загинуло 88 членів польської делегації на чолі з президентом Польщі Лехом Качинським, стали вибухи на борту літака". Костянтине Натановичу, зараз у Польщі тривають цікаві процеси. Слідство активізувалося, раптом почали проводити ексгумацію. Викликають на допит тодішнього прем'єр-міністра Туска, через можливі зв'язки з Росією зокрема. Ви стежите за цією справою? До якої правди поляки можуть докопатися?

– Думаю, вони здатні докопатися до позиції, яку ми заявили з Валерією Новодворською (російський політик і публіцист, померла у 2014 році. – "ГОРДОН") наступного дня після катастрофи. Що це діяльність російських спецслужб. Занадто вигідним був результат для них, дуже заманливо і легко їм було виконати цю операцію. Вони дуже цинічні. Нам, простим людям, іноді таке видається неможливим із моральних міркувань. Але ми існуємо в межах іншої логіки. Люди, підготовані у школах КДБ, орієнтовані на ті цінності, цілком можуть виконувати такі дії без жодних сумнівів. Це було зрозуміло. Знаєте, свого часу, у 1999 році, я, будучи депутатом, провів прес-конференцію в Думі стосовно вибухів будинків. Іще тоді не всі вибухи пролунали...

– ...Каширське шосе?

– Так. І це не всі сприймали. Борис Березовський мене попросив зустрітися, умовляв мене, що це божевілля, що такого бути не може. Рівно за чотири місяці він сам із піною на губах доводив, що ці вибухи було підготовано й організовано Путіним. І, як виявилося, він знав про це заздалегідь.

Фото: Костянтин Боровой / Facebook

– А навіщо було вбивати Качинського?

– Занадто негативним було ставлення польського уряду, польської влади до Росії. У той період уже розв′язали питання про розширення НАТО на схід, про вступ до Альянсу Чехії, Польщі. Просто помститися – теж гарна причина. Іще – вплинути на єдність європейської спільноти. Польща сьогодні в ЄС – своєрідний лідер опору російській агресії. Ми це обговорювали з Ландсбергісом (Вітаутас Ландсбергіс, екс-глава Сейму Литви. – "ГОРДОН") нещодавно. Західноєвропейські політики називають поляків, литовців і взагалі балтійців "інвалідами комунізму". І дуже скептично ставляться до їхніх заяв щодо Росії. Але – доти, доки не починають втручатися у внутрішні справи, наприклад, Німеччини, Франції. Поки документи Бундестагу не виставляють на загальний огляд якісь хакери. Або поки на виборах, де беруть участь Макрон (президент Франції Еммануель Макрон. – "ГОРДОН") і Ле Пен (Марін Ле Пен, учасник другого туру виборів президента Франції 2017 року. – "ГОРДОН"), не виявляють, що ще якась сила існує, яка намагається допомогти Ле Пен і послабити Макрона, дискредитувати його. Тоді вони щось розуміють, але ненадовго...

– ...І висловлюють глибоку стурбованість.

– Тобто мотивів спробувати вплинути на політику Польщі було дуже багато. І, до речі, чудовий результат вийшов. Польща стала поступливішою.

– У вересні Росія проводить масштабні військові навчання на території Білорусі. І вже зараз багато хто, зокрема й керівник українського Генштабу (Віктор Муженко. – "ГОРДОН"), каже, що у Росії з'явиться велика спокуса залишити всю техніку та військовий десант там, у Білорусі, на місці навчань. Біля кордонів України, біля кордонів тієї ж Польщі. Ви бачите тут загрозу?

– Я бачу загрозу в тому, що на чолі Білорусі стоїть призначенець Кремля. Людина, що перебуває повністю під його контролем, яка буде готова виконувати будь-який наказ із Кремля. Ну так, він фрондує, ми це бачимо. Але це більше схоже на скандал скривдженої дружини, якій не купили чергової шуби. Це звичайне здирництво. У той момент, коли Кремлю треба буде змістити Лукашенка, запевняю вас, за добу він потрапить в автомобільну катастрофу чи помре від шлункового захворювання. Говорити про цю модель – "залишити війська" – несерйозно. Захочуть – залишать, не захочуть – не залишать. Жодного стосунку до ослаблення або посилення впливу Кремля на Білорусь це не має. Хитродупий Лукашенко робить вигляд, що він незалежний, що він може собі дозволити незалежні висловлювання. Але, по суті, він залежний на 100%.

1997 рік. Боровой і його колеги з російського "Демсоюза" спалюють портрет Лукашенка під час акції в Москві Фото: ЕРА

– Але це важливо для України, оскільки в нас можуть відкрити ще один фронт.

– Думаю, тут ми бачимо ще один результат ослаблення Росії. Ми з вами говорили про скорочення пропагандистської кампанії і кіберактивність. Відбувається ще й скорочення військової активності. Суперприбутки від нафти й газу, які Путін отримував і негайно спрямовував на зміцнення своєї влади, скорочуються. І скорочується ця активність.

– Ви постійно закликаєте українське керівництво до активніших дій на фронті. Я чула думку кількох експертів, які говорили: "Ну це ж провокація. Якщо ми підемо вперед, то викличемо активну реакцію з боку Кремля. Аж до застосування авіації і прямого вторгнення". По суті, ви закликаєте Україну виходити з Мінських угод?

– Почну з того, що спецпредставник Сполучених Штатів (Курт Волкер. – "ГОРДОН") практично повторив те, про що я кажу. Що дипломатичного розв'язання проблеми України не існує. І що Мінські угоди – це не шлях зміцнення незалежності України. Не я один, отже, так кажу. (Посміхається).

– Непогана компанія!

– Так-так. Мінські домовленості, по суті, – це угоди з бандитами, з агресором. Угоди ні про що.

– Яка альтернатива?

– Воєнні дії! Ніхто тягати каштанів із вогню для України не буде. Якщо Україна захоче звільнити Крим і Донбас, вона звільнить їх. Якщо не захоче, то з великим ступенем імовірності ситуація з гострої перейде в хронічну. Буде ще одне Придністров'я чи ще одна Абхазія. Якщо Україну це влаштовує... Водночас гинутиме, як зараз, небагато людей, кілька сотень...

– Щодня гинуть...

– ...Це дуже цинічний підхід, розумієте. Розв'язувати проблему треба. Необхідно домагатися отримання смертельної зброї. Потрібно готуватися до звільнення і контролю над кордонами держави. Це єдина, необхідна і достатня, ознака незалежної держави – контроль власних кордонів. Якщо його немає – немає держави.

– Костянтине Натановичу, традиційне запитання, яке я ставлю у фіналі всім героям. Скажіть, коли закінчиться війна?

– Тоді, коли цього захочуть українці. Буквально за місяць, можливо, швидше. Але для цього потрібно, щоб Україна сама захотіла закінчити війну. Зрозуміло, що це не безкоштовно. За це доведеться платити життями людей, патріотів України. Але якщо нічого не робити, вона не закінчиться ніколи. Або дуже нескоро.

– Я вам дякую за інтерв'ю, дякую, що знайшли час.

– Дякую вам!

Записав Микола ПІДДУБНИЙ