-2 Київ
США
Одразу після виступу президента Росії Володимира Путіна про визнання "незалежності" ОРДЛО, який пролунав 21 лютого, держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що США рішуче засуджують цей крок. За його словами, це приклад "обурливої неповаги" до міжнародного права.
"Це рішення є повною відмовою від зобов'язань Росії за Мінськими угодами, прямо суперечить заявленій Росією прихильності до дипломатії та є явним посяганням на суверенітет і територіальну цілісність України", – наголосив глава американської дипломатії.
Того ж дня президент США Джо Байден підписав указ "Про блокування майна певних осіб та заборону певних операцій у зв'язку із зусиллями Росії з підриву суверенітету і територіальної цілісності України". Як пояснили у пресслужбі Білого дому, в указі йдеться про те, що спроба Росії визнати "ЛДНР" суперечить її зобов'язанням за Мінськими угодами, створює подальшу загрозу миру, стабільності, суверенітету та територіальній цілісності України і тим самим є незвичайною та надзвичайною загрозою національній безпеці та зовнішній політиці США.
Американським громадянам заборонено інвестувати, вести торгівлю та фінансові операції з ОРДЛО, імпортувати й експортувати "товари, послуги та технології" з ОРДЛО. Також можливі санкції проти осіб, які після підписання указу продовжать вести економічну діяльність у цих регіонах, обіймати високі посади в компаніях, які працюють в ОРДЛО, або співпрацювати з особами, які підпадають під санкції за цим документом.
Прессекретарка Білого дому Джен Псакі наголосила, що введені обмеження є доповненням до "швидких і важких економічних заходів", які США готують із союзниками та партнерами, "якщо Росія продовжить вторгнення в Україну".
І вже 22 лютого президент Байден виступив із заявою щодо ситуації в Україні.
"Путін вважає, що має право проголошувати нові держави, – це порушення міжнародного права. Ким він себе уявив?! Хто, в ім'я Господа, дає йому право оголошувати нові так звані країни на території, яка належить його сусідам?" – обурився Байден.
Він оголосив, що з наступного дня США вводять санкції проти російських еліт та їхніх сімей. "Вони беруть участь у корупційній політиці [російського режиму] і також мусять страждати", – наголосив президент.
Перший пакет санкцій передбачає обмеження щодо двох банків та суверенного боргу Росії. "Це означає, що Росія не зможе більше запозичувати на міжнародних ринках та торгувати новими державними облігаціями", – пояснив Байден.
Мінфін США заморозив активи "Внешэкономбанка" ("ВЭБ") і "Промсвязьбанка" та 42 їхніх дочірніх компаній, які, за даними американської влади, обслуговують російських військових. Під персональні санкції потрапили топменеджер ВТБ Денис Бортников (син директора ФСБ Олександра Бортникова), голова "Промсвязьбанка" Петро Фрадков (сина колишнього прем'єр-міністра і директора Російського інституту стратегічних досліджень Михайла Фрадкова) та гендиректор VK Володимир Кирієнко (син заступник глави адміністрації президента Сергія Кирієнка).
Великобританія
Прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон 21 лютого заявив про свої побоювання, що Путін "справді схильний до повномасштабного вторгнення в Україну і захоплення та поневолення незалежної суверенної європейської країни", і анонсував негайне введення санкцій проти Росії.
Під час телефонної розмови з президентом України Володимиром Зеленським Джонсон засудив рішення Кремля і заявив, що "цей крок зробив Мінські угоди [щодо врегулювання конфлікту на Донбасі] та процес нездійсненними".
22 лютого прем'єр-міністр повідомив, що Великобританія запроваджує обмеження, спрямовані на російські "економічні інтереси, що підтримують російську воєнну машину".
Під санкції потрапили банк "Россия", "Индустриальный сберегательный банк", "Черноморский банк развития", "Генбанк", "Промсвязьбанк", а також троє російських мільярдерів із найближчого оточення Путіна – Геннадій Тимченко, Аркадій та Ігор Ротенберги.
"Санкції дуже сильно вдарять по Росії, і в разі вторгнення ми збираємося зробити набагато більше", – попередив Джонсон і повідомив про готовність подальших санкцій, які розгортатимуть разом зі Сполученими Штатами та Європейським союзом.
Канада
21 лютого міністерка закордонних справ Канади Мелані Жолі заявила, що рішуче засуджує дії РФ. "Канада разом зі своїми партнерами й союзниками жорстко відреагує на цю обурливу зневагу міжнародного права. Ми готуємося ввести економічні санкції за ці дії", – попередила вона.
Наступного дня прем'єр-міністр Джастін Трюдо повідомив про запровадження санкцій. Він вважає дії Росії "нахабною провокацією" і наголосив: "Не майте ілюзій – це подальше вторгнення до суверенної держави". Трюдо зазначив, що санкції діятимуть до повного відновлення територіальної цілісності України.
Канадцям заборонено будь-які фінансові операції з так званими "ЛНР" та "ДНР", операції із суверенним боргом Росії та двома російськими банками. Крім того, санкції стосуватимуться членів російського парламенту, які підтримали визнання ОРДЛО.
Литва
Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс заявив, що "Росію потрібно визнати такою, якою вона є: державою поза міжнародними правилами й цивілізованими нормами".
Політик підкреслив, що взятий Кремлем курс на ескалацію "треба зустріти санкціями".
Латвія
Міністерство закордонних справ Латвії оприлюднило заяву, у якій дії Путіна названо "продовженням наступу на незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, яка розпочалася 2014 року з окупації Криму".
"Грубо порушуючи міжнародне право, під сфабрикованим приводом і поширюючи неправдиву інформацію, Росія прагне спровокувати зміну політичного керівництва та зовнішньополітичного курсу України насильницькими методами. Категорично засуджуючи дії Росії, Латвія закликає міжнародну спільноту вжити найрішучіших заходів, щоб зупинити російську агресію і запропонувати допомогу Україні. Ми закликаємо міжнародну спільноту до дії шляхом запровадження жорстких економічних санкцій проти РФ та осіб, відповідальних за посягання на державність України", – ідеться в заяві.
Естонія
МЗС Естонії ще до того, як Путін оголосив про "визнання" "ЛДНР", попередило, що такі дії розцінюватимуть як грубе порушення міжнародного права. За словами міністерки закордонних справ Еви-Марії Лійметс, такі дії спричинять розірвання Мінських угод в односторонньому порядку.
"Наша позиція полягає в тому, що дії Росії потрібно оцінити негайно і застосувати санкції", – зауважила вона.
Польща
Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький вважає визнання "ЛДНР" рівносильним відмові Росії від діалогу.
"Це акт агресії проти України, на який необхідно відповісти однозначною відповіддю та негайними санкціями. Це єдина мова, яку розуміє Путін", – написав Моравецький у Twitter.
Туреччина
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган назвав рішення Росії про визнання окупованих територій України "неприйнятним" і закликав до "розсудливості й поваги до норм міжнародного права". Він зазначив, що Туреччина як країна Чорноморського регіону готує і реалізує низку заходів у зв'язку з напруженістю між РФ та Україною.
У заяві, поширеній 21 лютого МЗС Туреччини, дії Росії назвали "явним порушенням політичної єдності, суверенітету та територіальної цілісності України". "Ми вважаємо це рішення Росії неприйнятним і відкидаємо його", – наголосили у відомстві.
Німеччина
У відповідь на дії Росії влада Німеччини зупинила сертифікацію "Північного потоку – 2".
Як заявив канцлер Німеччини Олаф Шольц, газопровід не можна запускати в нинішніх кризових умовах, і наголосив, що без сертифікації газопровід не зможе розпочати роботу.
Шольц назвав дії Путіна невиправданими та незрозумілими й підкреслив, що дії Німеччини буде спрямовано на те, щоб "запобігти подальшій ескалації, а разом із нею і катастрофі".
Крім того, 22 лютого міністерка оборони Крістін Ламбрехт повідомила, що Німеччина розглядає можливість відправлення додаткових військ до Литви та інших країн східного флангу НАТО.
Франція
Президент Франції Еммануель Макрон назвав рішення РФ про визнання незаконних збройних формувань "ЛДНР" "явним порушенням міжнародних зобов'язань Росії" та зазіханням на суверенітет України.
За повідомленням пресслужби Єлисейського палацу, президент закликав зібрати екстрене засідання Ради Безпеки ООН та ухвалити адресні європейські санкції.
Австрія
Канцлер Австрії Карл Негаммер заявив, що Австрія підтримує введення санкцій проти Росії. За словами політика, визнання незалежності окупованих територій України суперечить Мінським угодам, тому посла Росії викликали у МЗС для надання пояснень.
Якщо Росія і далі "поєднуватиме насильство і політику", Євросоюз підготував режим інтенсивних санкцій, зазначив Негаммер. Ці заходи охоплюють виведення з експлуатації газопроводу "Північний потік – 2". Політик додав, що санкції можуть "активувати натисканням кнопки", а їх обхід неможливий або максимально ускладнений завдяки добрій підготовці Єврокомісії.
Італія
Прем'єр-міністр Італії Маріо Драгі назвав неприйнятним рішення російської влади щодо ОРДЛО. Він наголосив, що діалог залишається важливим способом вирішення конфлікту. За його словами, разом із європейськими партнерами та союзниками тривають контакти для пошуку мирного рішення. Але "ми вже визначаємося з контекстом заходів Євросоюзу та санкцій проти Росії", наголосив Драгі.
Японія
Уряд Японії розпочав погодження санкцій щодо Росії одразу після виступу Путіна. Як поінформувало видання Yomiuri, планують обмежити експорт до РФ передових технологій, включно з напівпровідниками, технологіями, пов'язаними зі штучним інтелектом та робототехнікою.
23 лютого стало відомо, що в Японії заборонено випуск російських облігацій та заморожено активи деяких росіян, повідомляє Reuters. Прем'єр-міністр країни Фуміо Кісіда розкритикував дії Росії, які, за його словами, "явно шкодять" суверенітету України, і закликав Кремль повернутися до дипломатії.
ООН
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш серйозно занепокоєний через рішення РФ і закликав до мирного врегулювання конфлікту на сході України відповідно до Мінських угод.
"Генеральний секретар вважає рішення РФ таким, що порушує територіальну цілісність і суверенітет України та не відповідає принципам Статуту ООН. Організація Об'єднаних Націй, як і раніше, повністю підтримує суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів", – заявив речник генсека ООН Стефан Дюжаррік.
Він додав, що Гутерріш закликає сторони зосередити зусилля на негайному припиненні вогню, захисті людей та громадської інфраструктури, а також на "запобіганні будь-яким діям і заявам, які можуть призвести до подальшої ескалації небезпечної ситуації в Україні й навколо неї, на пріоритеті дипломатії для вирішення всіх питань мирно".
НАТО
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг засудив рішення Путіна.
"Це ще більше підриває суверенітет та територіальну цілісність України, зводить нанівець зусилля щодо врегулювання конфлікту й порушує Мінські угоди, учасником яких є Росія", – ідеться в заяві Столтенберга.
Він наголосив, що Донецьк і Луганськ є частиною України, а Москва "і далі розпалює конфлікт". За його словами, Кремль намагається створити привід для нового вторгнення до України.
"Союзники в найрішучіший спосіб закликають Росію вибрати шлях дипломатії, негайно згорнути масштабне нарощування військової могутності в Україні та навколо неї та вивести свої війська з України", – додав Столтенберг.
22 лютого після позачергового засідання комісії Україна – НАТО Столтенберг наголосив, що НАТО засуджує рішення РФ. Він вітав санкції щодо РФ, які вже запровадили союзники, зокрема рішення німецького уряду, яке заявило про неможливість сертифікувати "Північний потік – 2".
"Зараз Москва перейшла від таємних спроб дестабілізувати Україну до відкритих військових дій. Це завдає шкоди зусиллям щодо пошуку мирного вирішення конфлікту. І це має серйозні наслідки для європейської безпеки. Це криза, створена лише Росією. Ми віддаємо належне Україні, яка не відповідає на неодноразові провокації з боку Росії, за її стриманість. Протягом кількох місяців Росія нарощувала величезні збройні сили в Україні та навколо неї. Зокрема в Білорусі. З більше ніж 150 тис. військовослужбовців, винищувачів та ударних вертольотів. Це найнебезпечніший момент у європейській безпеці для покоління", – заявив генсек.
Євросоюз
Верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель засудив дії Путіна. За його словами, Росія як підписант Мінських угод "несе чітку і пряму відповідальність".
Рішенням про визнання не підконтрольних уряду України регіонів "незалежними державами" Росія "порушила своє зобов'язання працювати в межах нормандського формату та тристоронньої контактної групи з пошуку мирного врегулювання цього конфлікту, зобов'язання, яке вона неодноразово повторювала, зокрема зовсім нещодавно", додав Боррель.
Він застеріг Росію від використання "нещодавно підписаних пактів із самопроголошеними "республіками" як привід для подальших військових дій проти України". За його словами, ЄС готовий швидко ухвалити широкі політичні та економічні санкції.
Увечері 22 лютого міністри закордонних справ Європейського союзу погодили перший пакет санкцій. Боррель заявив, що документ одноголосно схвалили всі країни-члени.
"Заходи вдарять по Росії, і вдарять сильно. Сьогодні ми домовилися, що 351 депутата Думи, який проголосував за це порушення міжнародного права та територіальної цілісності й суверенітету України, буде занесено до санкційного списку. Ми домовилися, що переслідуватимемо 27 індивідуумів та компаній, які відіграють роль у підриві або загрозі українській територіальній цілісності, суверенітету та незалежності", – підкреслив Боррель.
Голови Євроради Шарль Мішель та Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн засудили дії Росії. Лідери Європейського союзу опублікували у своїх Twitter-акаунтах повідомлення, у якому наголошено, що "визнання двох сепаратистських територій в Україні є обурливим порушенням міжнародного права, територіальної цілісності України та Мінських угод".
Мішель зазначив, що Євросоюз і його партнери відреагують на рішення Кремля "єдністю, твердістю та рішучістю на знак солідарності з Україною".
Фракція Європарламенту "Європейська народна партія" (ЄНП) закликала ЄС негайно ввести нові санкції.
"Ця одностороння ескалація конфлікту призведе до військової окупації Росією Донецька та Луганська. Реакція ЄС має бути негайною. Потрібно ухвалити новий пакет санкцій із метою поступового та безкомпромісного виключення Росії з європейської економіки", – заявив член Європарламенту, голова фракції ЄНП Манфред Вебер.
"[Президент Росії] Володимир Путін політично наклав на себе руки і відкинув свою країну на кілька десятиліть назад. За погрози й застосування сили Путін та його довірені особи мають постати перед міжнародним трибуналом", – підкреслила заступниця голови фракції ЄНП із закордонних справ Раса Юкнявічене.
Вона також закликала держави – члени ЄС негайно запровадити санкції проти РФ і надати Україні повну політичну, економічну й військову підтримку.
