Яценюк: Путин заявил, что Россия может распасться. Условно, Ямал помашет им копытом и скажет: все нефтегазовые месторождения – наши. Якуты так же, Татарстан G

Яценюк: Германия раньше вообще не видела Украину как таковую. Украина рассматривалась только через призму России
Фото: Арсеній Яценюк / Facebook
Что происходит в Бахмуте, возможен ли распад России, зачем Александр Лукашенко ездил в Китай и был ли его визит удачным, о чем говорит поездка госсекретаря США в Азию и какие сигналы он послал Москве, кто стоит за событиями в Брянской области РФ и выдержит ли российская экономика падение нефтегазовых доходов. Об этом в интервью основателю интернет-издания "ГОРДОН" Дмитрию Гордону рассказал премьер-министр Украины в 2014–2016 годах, лидер партии "Народный фронт" Арсений Яценюк. "ГОРДОН" публикует текстовую версию интервью.

                                                                                                        Интервью на русском языке читайте позже

Втрати Росії надзвичайно великі. І навіть наші західні союзники пишуть, що зрозуміло, що Росія після завершення війни, після перемоги України буде намагатися відновити свій потенціал, але на це підуть десятки років

– Добрий вечір, шановний Арсенію Петровичу. Я б хотів розпочати з Бахмута. Дані звідти то гарні для нас, то не дуже. То ми тримаємо позиції, то потроху відходимо. Що зараз відбувається в Бахмуті?

– Я не знаю, що зараз відбувається в Бахмуті з військової точки зору. Але з точки зору людської знаю. У мене там друзі. Вони просять підтримки не тільки на словах… На словах усі підтримують. Хлопцям треба радіостанції, Mavic тощо. Усе знайшли фактично за добу, усе повідправляю. Вони кажуть, що ситуація дуже важка. Але духу і сили нам вистачає. Я не можу більше розказати. Але це конкретна картина. Зателефонували. Одні – це розвідники, а інші – це підрозділ протитанкової боротьби. Попросили те, що їм необхідно: Mavic, радіостанції, Starlink. Але на запитання: "Як ви там, хлопці?" – відповідають: "Складно, але ми тримаємося".

– Ні ви, ні я ніколи не були у російській соцмережі "ВКонтакте", але вона існує….

– Вона ще існує? Це феесбешники у свій час створили. Це була феесбешна вигадка для того, щоб установити всі контакти. Це фактично була і залишається, напевно, для ФСБ ключовою мережею отримання інформації. З одного боку, начебто з відкритих джерел, але фактично вона встановлює всі контакти будь-якої особи, яка туди підписана. І тому вона заборонена в Україні.

– Оскільки в Росії заборонений Instagram, "ВКонтакте" розквітає. Журналісти вивчили майже 10 тис. постів щодо зниклих російських військових. Вони встановили, що російські військові зникають у середньому через 60 днів після відправлення на фронт. Про це пише “Новая газета. Европа“. Обнадійлива статистика, на вашу думку?

– Типу що вони з’явилися в мережі, і через 60 днів вони пропадають? Повідомлення від них пропадають?

– Після відправлення на фронт пропадають через 60 днів.

– Путін молодець. Він мочить свої непогано. Максимальні його витрати – двомісячна зарплата на мобілізованих. І ще вони виплачують якісь гроші після того, коли Україна демобілізовує їх. Я не пригадую, які суми виплачуються. І незрозуміло, вони їх виплачують чи ні. У принципі, така статистика. Я подивився статистику втрат Росії у війні проти України у порівнянні з втратами Радянського Союзу. Це найбільші втрати в усіх військових конфліктах, у яких була задіяна радянська або російська армія. Ця статистика показує, що Путін, розв’язавши війну проти України, провів фактично демілітаризацію і демобілізацію своїх збройних сил. Цифри для путінської Росії жахливі. У них є пропагандистська передача "60 хвилин". Я предлагаю, чтобы они в своих "60 минутах" рассказали о 60 днях каждого трупа, который привозят с украинской земли. У них буде хороший предмет для перемовин.

Я знайшов дані про втрати. Це інститут CSIS. Це виключно підтверджені і надзвичайно консервативні цифри. Ключова війна – це, звичайно, Афганістан. Різні оцінки, від 14 тис. до 16 тис. Чечня – також різні оцінки, від 12 тис. до 25 тис. російських військ. А Україна, за найбільш консервативними оцінками, – це 60–70 тис. Хоча наші оцінки вдвічі більші. Тобто якщо порахувати втрати росіян у війні проти України, то десь виходить 1 до 40. Якщо брати нашу статистику по відношенню до війни в Афганістані. Це 1 до 40 кожен день. За найбільш зваженими даними – це 1 до 20. Втрати Росії надзвичайно великі. І навіть наші західні союзники пишуть, що зрозуміло, що Росія після завершення війни, після перемоги України буде намагатися відновити свій потенціал, але на це підуть десятки років.

– Я свого часу дружив із великим співаком Муслімом Магомаєвим. У нього була одна з коронних пісень Bella, ciao, це пісня італійських партизанів. Цей тиждень минув під знаком білоруських партизанів. Те, що відбулося в аеропорту Мачулищі під Мінськом, коли підірвали російський стратегічний літак, – це приголомшливо. Крім того, багато разів безпілотні літальні апарати невідомої держави бомбили Росію. Зрештою, що відбулося у Брянській області… Як ви це прокоментуєте?

– Те, що в Білорусі фактично знешкодили російський літак радіолокаційного спостереження і наведення. Їх усього-на-всього в Росії дев’ять, а цієї моделі, здається, шість. Це апгрейдений літак, який пройшов модернізацію. Це дуже серйозна втрата для Росії. Я не переконаний, що це напряму пов’язано з тим, що вони зараз не здійснюють ракетних атак. Уже котрий день літаки піднімаються, вони лякають, але поки що масованої ракетної атаки немає. Але об’єктивно це, звичайно, зменшило потужності Росії, щоб здійснювати ракетні атаки.

Те, що кількість ракетних атак зменшилася, думаю, пов’язано з тим, що Росія максимально вичерпує обсяг ракетного потенціалу. За різними оцінками, вони можуть виготовляти до 40 нових ракет протягом місяця. І це означає, що вони вже залізли в так званий стратегічний запас. Чи виключає це подальші атаки? Звичайно, ні. Але суттєво зменшує потенціал Росії. До речі, мені хлопці розповіли з Бахмута: якщо порівнювати кількість артилерійських обстрілів декілька місяців тому, в особливості кінець літа, осінь, то просто в рази впала інтенсивність. Звичайно, нам необхідні снаряди, озброєння. Але факт залишається фактом: у Росії також є надзвичайно великі проблеми з амуніцією, озброєнням, боєприпасами. 

По Брянську. Є дві версії. Перша версія – це феесбешники. А інша версія – що розпадом Росії займуться самі росіяни. Це не Україна зробила екскурсію у Брянську. Нам є де робити екскурсії. Але якщо це феесбешники, то це дуже погана постанова. Тому що вони потім самі погано зреагували. І навіть Путін поплив. Ви помітили, що він поплив? Він почав нести якусь єресь. Тобто він, у принципі, тримається у формі. Його чимось накачують або він тримається в меседж-боксі своєму ідіотському. І тут він на всю історію по Брянську почав лепетати знову про те, що "у нас там собираются отобрать какую-то историю".

Скріншот: В гостях у Гордона / YouTube

– "Они хотят украсть у нас историю и память".

– Нельзя украсть то, чего нет. Їхня історія – це видумка. Їхня пам’ять – це міф. Погляньте, як вони формували свою історію. Наприклад, що вони є засновниками християнства. Правда, тоді, коли було християнство в Україні, то в Московії, у самій Москві були болота. Вони крадуть усе, у тому числі історію. Якщо у нас є штучний інтелект, то у них є штучна пам’ять. Усе видумано. Їхня штучна пам’ять на чому будувалася? На победобесии. Мы живем от 9 мая до 9 мая. Этот подонок заявлял: мы бы победили в Великой отечественной без Украины… Он не знает определения Второй мировой… А как бы вы победили без Украины? А де був основний театр бойових дій? Я вже не кажу про те, що вони взагалі вычеркнули второй фронт, фактично союзні війська як такі, без яких неможлива була перемога у Другій світовій війні. Тому його дуже легко читати по Фрейду, цього військового злочинця. Коли він говорить такі речі, він у свідомості своїй знає, що историю мы украли. Иван Грозный – это ваша история. Сталін – це ваша історія. Наші страждання, а ваша історія. Більшовизм – це ваша історія, а наше горе. Колективізація – це ваша історія і наше горе. Голодомор – це наша трагедія, зроблена вами.

І коли він почав оце верзти, я побачив, що клієнт поплыл, клиент в плохой форме. І він зараз думає, як виходити із ситуації. У нього плану на сьогоднішній день чіткого немає взагалі. Вони живуть від дня до дня. Тому що все розсипалося. Усе, до чого вони готувалися, усе, що їм розказував подонок Медведчук і всі інші тварюки, які фактично моделювали схему захоплення України, – усе розсипалося. І зараз вони живуть у новій реальності, із якою вони не готові змиритися. І Лавров не готовий був змиритися з реальністю. Ви бачили це відео у Нью-Делі?

– Увесь зал сміявся.

– І це сміялися не в Мюнхені, не у Вашингтоні.

– Він же сказав, що на них напали.

– Сміялися з нього у Нью-Делі. Там, де він не очікував. Увесь зал зареготав, коли цей рашистський злочинець сказав, що "на нас напали и мы защищались". Це вже ніхто не купує.

– Він ще й англійською погано говорить.

– Неважливо, якою мовою він говорить. Важливо, що вони верзуть. А верзуть вони виключно брехню і пропаганду. І я завжди думаю: вони в це вірять чи ні?

– Коли багато брешеш, починаєш вірити.

– Точно. Коли Бог хоче наказати, він відбирає розум. У них Бог відібрав розум, вони в це все вірять. І вони живуть у цьому закритому просторі, так званому російському бункері. Уся Росія живе в цьому бункері. І тут він виїхав із бункера і навіть не очікував. Типу, що це, що відбувається? А світ із нього сміється. Світ сміється з Росії і з Путіна. Так от, це або феесбешники, або самі росіяни. Якщо це феесбешники, це невдала провокація, де вони самі себе й увесь народ Росії налякали. Якщо це самі росіяни, це прекрасний почин, щоб демократизувати Росію і налякати феесбешників і самих росіян.

– Їм не звикати, вони весь час працюють за феесбшними методичками. Я згадую, як Березовський розповідав мені, як, щоб об'єднати Росію навколо майбутнього президента Путіна, ФСБ на чолі з Путіним підривала будинки у Волгодонську, Москві. Це їхній стиль… І те, що вони зробили у Брянській області (якщо це вони зробили): вони хочуть об’єднати всіх, сказати, що в нас священна війна, давайте всі підемо проти України, бо це не Україна, це – НАТО. Ну, наративи зрозумілі. Але що цікаво: вони там хлопчика знайшли. Мальчік Фєдя. Який урятував сестру з братом із-під вогню українських націоналістів. Тепер Держдума пропонує включити "подвиг мальчика из Брянской области" в навчальну програму. Вони здуріли?

– Вам це нічого не нагадує?

– Павлик Морозов.

– О, Павлик Морозов. Там маса видуманих героїв. Кошовий, Космодем’янська, панфіловці, Бог знає що. Ми з нашого навчання це пригадуємо. Совєтська школа, пропаганда масована. А у 2014 році "распятый мальчик". Пригадуєте? Цю мерзотницю, яка розповідала про це, а потім визнала, що брехала, чи з Росії вигнали…

– Я дивуюся, що вони не сказали, що саме ви розіп’яли цього хлопчика.

– Тут не треба. У кожного своя доля і свій шлях широкий, як писав Тарас Шевченко. У мене, за обвинувальним актом слідчого комітету РФ і рішенням суду, один ключовий склад злочину – це вбивство 30 росіян у Чечні. І те, що я ніколи не був у Чечні, нікого не цікавить. Друге обвинувачення – це війна у Придністров’ї. Є "експертиза", моя "фотографія" у Придністров’ї з автоматом. Там я також воював проти російських військовослужбовців. "Распятый мальчик" – не моя тема. У меня только российские военнослужащие.

Ох, полудурки. Ці дикі люди таким чином формують наративи брехні. І проти наративів цієї брехні вкрай важливо боротися. Проти брехні можна боротися ще більшою брехнею. Це те, що робить Росія. Або можна боротися правдою. Це найважчий шлях, але єдино правильний. І тому, щоб боротися проти брехні… Я, наприклад, дивуюся, чому в Україні ні з того ні з сього із ЗНО виключили курс історії України. Це неприйнятно. Якщо людина не знає історії своєї країни, вона ніколи не збудує майбутнього. Поставити це як вибірковий предмет – для мене не просто неправильно, а взагалі підриває основи державності. Починаючи із 2014 року, коли моя фракція виступала за закон про мову… Дискусії були ой які. Не на часі, на часі. Про мовні квоти на телебаченні, на радіо. Це все було прийнято. Про декомунізацію – так само. Хлопці, а де ці мірила, щоб визначити, на часі чи не на часі? Ви коли мені кажете: "Не на часі", – я чую тільки те, що ви хочете відкласти. Відкласти – це не вирішити, це забути.

Як не намагалися росіяни розкачати історію громадянської війни в Україні, розколу в Україні, у них це ніколи не виходило до моменту, доки вони безпосередньо не відправили свою агентуру, свої війська, свої мережі, свої гроші

– Пишуть: "Смотреть надо Диану Панченко, а не этих двух клоунов, которые за свои деньги боятся". Ви Діану Панченко дивитеся? Вона з Донецька зараз такі репортажі дає цікаві.

– Це була журналістка на каналах Медведчука. Тобто пропагандистка. Я це знаю тому, що саме ці пропагандисти з ранку до ночі розповідали російську брехню і російський наратив. Вони були проти США, проти Європейського союзу, проти антикорупційних органів. Вони пхали легенду про зовнішнє управління. Вони розповідали про мої паспорти, про те, що я виїхав у Сполучені Штати. Вони брехали про проєкт державного кордону "Стіна". Це російська консерва. Я знаю точно, хто на зарплаті у ФСБ. Это тому дятлу, который писал вопрос. Тех, которые на зарплате у ФСБ, было до фига и больше. Звичайно, що в Україні управляв цим Медведчук. І я хочу сказати, що єдина партія, яка найбільш яскраво боролася проти Медведчука, – це партія "Народний фронт" і я особисто. І парламент блокували, і виступи. А всі ж тоді побоювалися. Кум Путіна, о, какой страшный. Коли Зеленський його запроторив за ґрати… Мені може подобатися Зеленський, може не подобатися. Коли він правильно зробив це рішення, я на всю країну сказав: це правильно зроблено. Це був зрозумілий сигнал для Путіна. Він сприйняв це як особистий сигнал, як особисту образу. Але це було єдино правильне рішення. І частина російської резидентури почала сипатися. Я підкреслюю: частина, а не вся. Якщо ви думаєте, що вона знищена, я вас розчарую. Навіть хлопці розповідають із фронту: ловлять наших, які координати здають, які наводки дають. Це на низькому рівні. А що на високому рівні творилося і твориться?

Єдине, що мене тішить: я бачив, Медведчука десь на "Первом канале" виперли, показували. Це супер персонаж. Там, де Медведчук, – там перемога, тільки не Путіна, а України. Тому дуже важливо, щоб він далі займався Україною. Думаю,  його робота буде прискорювати українську перемогу. 

– Просять: прокоментуйте підозру Монтян.

– Я не знаю про підозру. Це ще одна консерва. Вона трошки штрихнена, у неї з головою трохи проблеми. Їй треба допомогти, треба лікувати. Вона, з одного боку, клієнт психіатричної кініки. А з іншого боку, це клієнт СБУ, тому що пропагандист заряджений. Зрозуміло, що на зарплаті. Тобто це частина мережі, частина агентури.

– Знову про Путіна запитаю. Після мітингу в Лужниках він зустрівся з придворним журналістом. І Путін йому сказав: "Я не знаю, сохранится ли такой этнос как русский народ в таком виде, в каком существует сегодня. Будут московиты какие-то, уральцы". То що, він передбачає майбутнє?

– Я повертаюся до Фрейда. Їх треба читати від зворотного. Уявіть собі, щоб в Україні хтось із вищого керівництва держави собі дозволив навіть промовляти, що буде розпад держави. Я навіть не хочу говорити, як цей розпад можливий. Тому що він неможливий. І він би ніколи не відбувся, ніколи б у Донецьку, Луганську і Криму не відбулося те, що там відбулося, якби не було Путіна і його армії, ФСБ і ГРУ ГШ. Як не намагалися росіяни розкачати історію громадянської війни в Україні, розколу в Україні, у них це ніколи не виходило до моменту, доки вони безпосередньо не відправили свою агентуру, свої війська, свої мережі, свої гроші. Його фрази для мене говорять тільки одне. Він став допускати розпад Росії. Узагалі з історичної точки зору було б коректно, якщо б ми називали не Росією, а Московією. Тобто він уже почав це промовляти. А ви знаєте, що думка матеріальна, слово має неймовірну силу.

– І дурень думкою багатіє.

– Він, говорячи ці слова, уже починає програмувати підсвідомо. Якщо б він це не робив, ми б із вами зараз це не обговорювали. А ми кажемо, що Путін заявив, що Росія може розпастися і може з’явитися Московія. Чи є для цього підстави теоретичні? Звичайно. Умовно кажучи, Ямал помахає їм копитом і скаже: усі нафтогазові родовища наші. Де у них алмази? Якути так само. Татарстан.

– Чечня, Дагестан.

– Абсолютно. Нафта, ресурси. Я не вбачаю на даному етапі перспектив розпаду Росії. Я вважаю, що найкраща перспектива – це коли сама російська верхушка усвідомить, что с этой старой лошадью мы уже никуда не допрыгаем. І треба рятувати свої задниці. І то я на цей сценарій небагато даю. Хоча реальність цього сценарію вища, ніж рік тому. У принципі, він правильні сигнали дає, молодець. Продолжайте, товарищ Путин, дальше.

Скріншот: В гостях у Гордона / YouTube

– Російські журналісти досліджували життя Путіна і Кабаєвої, їхніх дітей. Дуже цікаве розслідування. Вони також показали, що Путін заробляє величезні гроші на горілці "Путінка". І ці гроші він відмиває через кіпрські офшори.

– У нього ситуація така, що я не розумію, навіщо йому гроші. Я не переконаний, що гроші для нього на даному етапі складають будь-яку цінність. Те, що вони можуть продавати "Путінку" чи бояришник і скирдувати долари, євро, які їм зараз набагато складніше скирдувати, тому що вони всі під санкціями. Звичайно, це може бути. Але з точки зору особистості Путіна, він є набагато проблемніший, ніж просто корумпований російський кадебешник, який обіймає посаду президента Росії. Він повірив у свою винятковість. Він повірив, що здатний писати світову історію, що він здатний вершити долі світу і людей. Він повірив, що в нього є священне право вбивати. Це набагато складніше, ніж якась "Путінка", бояришник чи його яхти, чи гроші, чи його вілли в Сочі. Кожен диктаторський режим – це злодії і корупціонери. А це не просто диктаторський режим, це тиранія. Це зло. Тому я би не спрощував ситуацію з приводу офшорів і дивився би на нього набагато ширше. Я на нього дивлюся не просто як на корумпованого диктатора дикої Росії. Я на нього дивлюся як на зло в людському тілі.

– В Росії є такий генерал Мотовніков. Герой Росії, заступник командувача сухопутних військ РФ. І ось цей герой потрапляє в гей-скандал. Хтось зламав його iPhone: він голяка знявся на відео, танцює стриптиз і пише в інтимній переписці у відповідь іншого напівоголеного чоловіка: “Прекрати, мне еще работать“. Країна засуджує ЛГБТ, керівники РФ кажуть, що Росія “останній оплот світової порядності“… Що це відбувається?

– Ну, молодець. Він рухає Росію в Європу. Треба, щоб вони не боялися висловлювати свою позицію. Більше того, я переконаний, що у них в Государственной думе надзвичайно велика кількість представників, які готові внести законопроєкт про захист ЛГБТ.

– Володін, спікер Держдуми, – гей.

– Навпаки, це провісники європейських цінностей в Росії. Просто їм страшно. Вони ж фарисеї, це все фарс, те, що вони говорять, і те, що у них відбувається, – це зовсім різні речі. Якщо вони борються проти, це означає, що вони латентно за.

– Ви бачили це відео?

– Ні, я відео це не дивився. Я дивився повідомлення десь у пресі. Ще мені тільки того відео не вистачало до повного щастя.

– Ох і тупа країна...

– Вони тупі, але їх же багато дуже. Розумієте, щоб ми нашим глядачам не казали: ми боремося з тупою країною, з недоумками. Це махіна, яка має неймовірні ресурси. Ми беремо обсяг економіки, природних ресурсів, чисельність населення, територію в кінці кінців. Наявність корисних копалин, кількість озброєння ще радянських часів. Я дуже прошу не спрощувати. Не зневажайте серйозного ворога. Якщо ми кажемо, що це несерйозний ворог, ми не поважаємо свою армію, свій народ. Ми не боремося з ляльковим театром. Ми не воюємо проти якоїсь країни 333-го світу, яка нічого не має, яка зі стрілами, списами і луками. Реальність зовсім інша. І ціна цієї війни для України дуже висока.

До речі, ми про це не поговорили. Згадайте наші психологічні відчуття чотири місяці тому, коли зима насувалася. Тисячі ракет він випустив. Ми повинні дивитися велику стратегічну картину. Його завдання було – заморозити Україну, повністю виключити світло, газ, воду. Його завдання – реальний геноцид українського народу. Один інструмент – це катівні. Канал CNN провів розслідування і довів, що в Росії були чіткі плани, прізвища, місця проживання, фільтраційні табори, тортури, вбивства. Конкретно тих, яких ідеологічно неможливо перелаштувати, – вбивати.

– Візит Лукашенка до Китаю. Що він там хотів знайти і що знайшов?

– В мене є дуже близький друг, це дуже розумна людина. Це колишній заступник міністра закордонних справ України, а зараз директор Київського безпекового форуму Данило Лубківський. Таких людей на пальцях порахувати в Україні. У нас була дискусія по Лукашенку і Сі Цзіньпіну. Його позиція наступна. Він каже, що Лукашенко шукає шлях, як врятувати свою задницю.

– Кинути Путіна.

– Я кажу, що Сі Цзіньпін використовує Лукашенка, тому що Лукашенко ніхто, щоб продемонструвати всьому світу, що це наша вісь зла, оце наші подонки і ми їх підтримуємо. По проходженню вже декількох годин після цієї дискусії я можу сказати, що і перша, і друга версія, скоріш за все, є одним цілим. Тобто кожен із них переслідує свої цілі. Ви взагалі бачили рівень прийому? Це державний прийом, найвищий рівень визнання. Це все символи дипломатичні. Так от, Сі Цзіньпін дав найвищий рівень визнання Лукашенку. Невизнаному Європейським союзом, Україною і цілою низкою країн диктатору. Він цим продемонстрував ЄС, США, "Великій сімці": мене не обходить ваша позиція, в мене є своя, цей подонок – мій подонок.

В свою чергу в Лукашенка що? Так, кажется, дела хреновато идут в России, надо думать, как спасаться. Він точно думає про це. Как спасаться? Играть с Европейским союзом не получится, потому что вся игра закончится в Гааге. Куда бежать? Немає куди, крім Китаю. А Китай надзвичайно серйозний гравець. Плюс я не виключаю, що китайці розглядають питання Білорусі як проміжної станції по постачанню або озброєння, або товарів подвійного призначення. Або як ще один з механізмів обходу санкцій. Складно, тому що Білорусь сама під санкціями.

Що відбувається взагалі в Азії. Візит Блінкена. Казахстан, Таджикистан, Узбекистан, Киргизстан. Це країни – члени Организации договора о коллективной безопасности. Это жалкое подобие НАТО. Не можна сказати, що це має вибухову реакцію: о, все, вони позбулися російської залежності. Але повірте мені, в Кремлі дуже добре прочитали цей сигнал. І, в принципі, те, як поводять себе казахи, вже демонструє, що страху перед Росією, який був до 23 лютого 2022 року, немає. І це знову заслуга України при допомозі наших західних союзників.

Санкції відбирають завтрашній день у Росії. Нафтогазові доходи впали на 46%, а доходи від продажу нафтопродуктів зменшилися на 68%. Росія почала продавати юані і золото. Завтра російська економіка не впаде, але вона стала слабшою

– Запитання про Німеччину та вашу подругу Ангелу Меркель. У Бундестазі Меркель назвали відповідальною за війну в Україні через блокування вступу в НАТО. Що ви на це скажете?

– Тільки ідіоти не змінюють свою думку. Це фраза Черчилля.

– Ви змінили думку про Меркель?

– Я ідіот.

– Не змінили?

– Ні. Я на ці речі дивлюся по-іншому. Тільки Меркель блокувала членство України в НАТО? Я хочу справедливості. Вона була не одна. Ще були французи, ще було дуже багато країн, які або мовчали, або підтримували позицію не давати Україні план дій щодо членства в НАТО. Я як голова Верховної Ради разом з президентом і прем’єр-міністром підписав звернення до НАТО про надання Україні плану дій щодо членства. І я як голова Верховної Ради зустрічав президента Сполучених Штатів Джорджа Буша в Києві. Який приїжджав саме для того, щоб Україні дали план дій. Американці стояли жорстко на нашій стороні. І я вам можу підтвердити, що Східна Європа, Балтійські країни були на нашій стороні. Не треба все звалювати на Меркель. У мене з Меркель була найжорсткіша дискусія, в першу чергу яка стосувалася "Північного потоку". Ми тут розходилися категорично. Вона мені казала: це бізнес-проєкт. Я казав: це геополітичний проєкт Росії, і саме цей проєкт приведе до посилення ролі Росії в ЄС.

Пам’ятаю, прилітаю в Бориспіль – стоїть літак "Аэрофлот". І я собі задаю запитання: як таке може бути? Вони нам забороняють торгівлю, а у нас літають їхні літаки. І я даю вказівку: готуємо засідання уряду, закриваємо авіаційний простір для російських літаків. Тоді так само був її дзвінок до мене. Вона мене запитала, чому я це зробив. Я їй кажу: от наша двостороння торгівля. Дивіться, які вони заборони ввели. Вона зразу сприйняла аргументи. Я вам нагадаю, що тоді, коли треба було зупиняти Путіна, вона приїжджала в Київ не один, не два, не три рази. І це при тому, що Німеччина взагалі не бачила Україну як таку. Україна розглядалася тільки через призму Росії. І перші розвороти були з її боку. Чи були в неї прорахунки? Звичайно. Але це не тільки її прорахунки. Це прорахунки всього західного світу. Це слабохарактерність західного світу. Це бажання умиротворити Росію, бажання не чути те, що говорив Путін, не бачити те, що робив Путін. І ці бажання призвели до найбільшого військового конфлікту після Другої світової війни. Ціну за це платить Україна. Але в нашій боротьбі ми не залишилися одні. Якщо б нам Захід не допомагав, уже би 1 березня все закінчилося, не на нашу користь.

– "Північні потоки" не ви підірвали?

– Ви бачили заяву российского "Газпрома"? Вони сказали, що прийняли рішення консервувати "Північні потоки". Для мене це означає тільки одне. Злочинець підтвердив, що він скоїв злочин. Якщо би це були не росіяни, вони би зараз на весь світ верещали, що хочуть відремонтувати і постачати газ в Європу. Вони роблять з точністю до навпаки. Вони думають, що Європа буде потерпати від російської газової залежності, не усвідомлюючи, що все настільки змінилося, що Європа не просто пережила цю зиму, а вона переживе й наступну зиму, і ще багато зим вона переживе. Підірвав [трубопровід] російський "Газпром". І мотивація була, перше, щоби Європа замерзла. Друге – щоб росіянам не пред’явили штрафи. Тому що вони умисно закручували гайки. І третє – щоб знайти крайніх, показати пальцем на американців, на українців, на будь-кого. Зараз ми отримали четвертий факт. Вони прийняли рішення законсервувати "Північний потік", підтверджуючи, що він їм не потрібний. Тому вони його й взірвали.

– Назву кілька цифр. 1 березня з публікації NYT весь світ дізнався, як Росія під Вугледаром програла найбільшу танкову битву в цій війні. Росіяни втратили близько 103 одиниці техніки. Fobes підрахував, що з початку повномасштабного вторгнення РФ витратила близько $115 млрд, що становить близько третини всього бюджету Росії за 2021 рік. Найбільше пішло на зарплати військовим і компенсації за загиблих і поранених (майже $54 млрд). Мінфін Росії каже: нафтогазові доходи Росії за два місяці поточного року скоротилися вдвічі. Станом на кінець лютого російський рубль впав до найнижчого рівня за останні 10 місяців. Пишуть, що останній великий західний банк, що забезпечував зв’язок РФ зі світом, “Райфайзен банк“, припинив відкривати рахунки російським компаніям в валюті. Про що нам кажуть ці цифри?

– Я ще можу додати декілька цифр. Ви сказали, що нафтогазові доходи зменшилися на 46%. Це означає, що, в принципі, санкції працюють. Санкції – це не панацея. Це поступовий механізм, який дає можливість зменшувати для Росії обсяг її фінансування збройної машини і інтервенції проти України. І який відбирає завтрашній день у Росії в частині інтелектуального продукту, в частині високих технологій. Нафтогазові доходи впали на 46%, а доходи від продажу нафтопродуктів зменшилися на 68%. Росія почала продавати юані і золото. Сказати, що завтра російська економіка впаде, – ні, не впаде. Але вона стала слабшою.

Фото: Ростислав Гордон / Gordonua.com

– Набагато?

– Вона стала слабшою настільки, наскільки вона менше грошей отримує в бюджет. Це єдине мірило. Якщо вони раніше заробляли мільярд, а зараз заробляють 900 мільйонів, значить, вона стала слабшою на 100 мільйонів. Вона стала слабшою на 46% доходів бюджету від реалізації вуглеводнів. Що буде завтра, ми побачимо. Може бути різна ситуація. Завтра нафта може бути на світових ринках і 30 доларів, а може бути й 130. Але санкції працюють. Колись ви мене питали, чому не можна все одразу виключити. Так у цьому сучасному світі не працює. Північна Корея під санкціями вже чотири десятки років разом з Іраном. І одні, і другі балістичні ракети виготовляють, постачають озброєння Росії. Ти ж не можеш просто взяти і когось ізолювати. У них є союзники. Ці союзники борються проти Заходу, проти цінностей Заходу. Але чи вистачає підтримки цих союзників, щоб ці країни були настільки сильні, щоб становили неймовірну загрозу? Ні, їх не вистачає. Хоча я знову повернуся до Ірану. Їх відділяє декілька тижнів від того, щоб збагатити уран до 90%, який дає можливість виготовляти ядерну бомбу. Там може дуже серйозно загорітися.

– Думаю, цього тижня Ізраїль їм дасть на горіхи.

– Я ж кажу, там може дуже серйозно загорітися. А якщо там загориться, це уже розтягує увагу наших союзників. Вчора New York Times написав статтю… Ви мене часто запитуєте, чого вони нам не дають всю зброю. Бо у них її немає всієї і зразу. Захід не був готовий після завершення "холодної війни" до того, що наступить гаряча стадія війни. НАТО і Захід взагалі не був готовий до війни. Нам чотири місяці казали, що війна буде, але більшість в це не вірили.

– Цього тижня глава ЦРУ Бернс дав розлоге інтерв’ю, в якому розкрив деталі розмови з Володимиром Зеленським під час візиту в Київ напередодні вторгнення. Він казав про план вторгнення з Білорусі і атаку на Гостомель. Ви читали інтерв’ю Бернса?

– Дивився. Ми з вами говорили у попередніх передачах декілька місяців тому, що Бернс сюди приїжджав із чітким планом і чіткою інформацією про те, як Росія буде наступати. Зараз ми отримали підтвердження. Директор ЦРУ дуже чітко сказав, чому він приїжджав у Київ. 

Я про New York Times не завершив. Вони написали про постачання танків Leopard. Вони написали про проблеми з постачанням цих 100 танків. Виявляється, це не так просто. Треба зрушити цю машину. Але ця машина запрацювала. Якщо раніше були цифри, що на відновлення обсягів поставлених Україні Stinger і Javelin потрібно від шести до восьми років… Вони зараз підвищили обсяги виробництва. Те саме відбувається по снарядам 155 калібру. Ми ж фактично вистрілювали за місяць те, що вони виготовляють протягом року. Зараз вони для себе прийняли ці рішення, для своєї безпеки і для нашої перемоги. Тобто вони зробили правильні висновки, як цю ситуацію перевернути на власну користь.

– Соцмережі гудуть щодо резонансної справи Коболєва. Що там наспраді відбувається?

– Я у 2014 році на засіданні уряду дав вказівку НАК "Нафтогаз України" подати в суд на російський "Газпром". Небагато було тоді людей, які вірили в нашу перемогу. Коболєв повірив у нашу перемогу і пішов виконувати моє доручення. І цей суд був виграний. Я можу ще багато прикладів наводити конкретної роботи проти Фірташа. Це був основний олігарх, який сидів на всіх газових мережах і схемах з "Газпромом". По "Укрнафті", по всім державним компаніям. Я можу багато цих прикладів наводити. Людина робила роботу, яка була потрібна країні. Я вже не кажу про реформу газового ринку. З компанії-банкрута я вивів "Нафтогаз" разом з менеджментом і персонально з Коболєвим в компанію, яка стала дихати на повні груди, яка стала закуповувати газ не в Росії, а в Європі. 

Не подобається розмір премії – підіть в суд загальної юрисдикції, подайте цивільний позов, заберіть премію. Але не вплутуйте антикорупційні органи… Такі справи точно не додають репутації.

– На вашого земляка Іво Бобула, найкращого співака України часів незалежності, наїхали в соцмережах. Що там відбулося?

– Я не знаю, чого на нього наїхали. Я десь чув якісь відголоски про якесь інтерв’ю. Я не знаю подробиць. Я зрозумів тільки одне: Іво, краще співай, я тебе прошу. Не давай інтерв’ю.

– Все буде нормально?

– По-іншому не може бути. Якщо ми не будемо вірити, що все буде добре, то цього ніколи не буде. Тільки однієї віри і бажання не вистачає. Має бути воля, сила і дія. Добре буде, якщо ми до цього прикладемося.

Відео: В гостях у Гордона / YouTube