-2 Київ
Константинопольський патріархат у своїй учорашній заяві не сказав нічого нового. Заперечення прав Москви на Україну – це послідовна позиція константинопольських ієрархів. Так було і в 20-х роках минулого століття. У томосі для польської церкви Вселенська патріархія також заперечувала право Москви на "володіння" Києвом. Те, що відбулося в 1686 році, – відділення Києва на користь Москви – було не переданням, а концесією. Там була ціла низка умов: згадка першим вселенського патріарха, вибори митрополита собором у Києві тощо. Москва всі ці умови проігнорувала, чим порушила договір і сама поставила під сумнів його дійсність.
Навіть більше, Константинополь раніше заявляв, що визнає за Москвою тільки ті території, які контролював Московський патріархат на момент свого заснування в 1589 році. "Патріарх північних країн", – так ідеться в документі XVI століття, на який посилаються у Константинополі, і Україна до цієї території не входила.
Якщо говорити ширше – про контекст, то абсолютно зрозуміло, що Вселенська патріархія має тверде рішення розрубати гордіїв вузол церковної України. Заява про запуск необхідних для автокефалії процедур; пояснення, що розкол – це не причина, щоб відкласти ситуацію; оспорювання юрисдикції Москви над Києвом. Усе це – послідовні кроки, які демонструють рішучість вселенського патріарха розв'язати українську проблему й надати автокефалію православній церкві в Україні. І ні візит Новинського з ієрархами, ні делегації російських парламентаріїв, мабуть, не здатні зупинити цей процес.
Джерело: "ГОРДОН"
