Клуб читачів
ГОРДОН
 
Ірина Ковальчук

Глава PR-департаменту в траблшутінговій компанії Underdog The UnLawyers. Спеціалізується на нелінійній юриспруденції, антикризових PR-технологіях, комунікаціях у масштабних бізнес-конфліктах.

ЕКСКЛЮЗИВ "ГОРДОНА"

Шкідливі поради PR-аста. Знімаємо розгромний блокбастер за схемою "Горимо!"

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою

Вибачте, але просто не можу всидіти на стільці рівно і не поділитися з вами кіношедевром, який днями мала задоволення переглянути. Дуже вже хочеться, щоб його побачило якомога більше людей. Цей кіношедевр має поетичну назву Muddy Waters, і ні, це не кліп на пісню LP, і не творіння Стівена Спілберга, це "документальний фільм" на тему корупції в українському футболі.

Драматургія цього творіння проста: якийсь британський журналіст, що зацікавився гучним скандалом навколо корупції у Федерації футболу України, намагається розібратися, чи так це насправді і наскільки глибоко український футбол загруз у цій безодні.

Спойлер: у підсумку, само собою, він доходить висновку, що ФФУ на чолі з її президентом – кришталево чиста організація, яку намагаються обмовити.

Спойлер 2: розслідування вийшло на себе (але це сюжет для окремої рецензії).

З огляду на те, що кращого способу продемонструвати абсурдність того, що відбувається, ніж дати шкідливі поради, людство ще не винайшло, так тому і бути.

Отже, ви плануєте зняти розгромне журналістське розслідування.

Порада 1: для того, щоб розслідування здавалося максимально резонансним і незаангажованим, візьміть іноземного журналіста. Тут деталі не важливі, важливо, що іноземний. Журналіст-фрілансер? Ок, годиться! Беремо! У нього чудовий британський акцент і чесні очі, йому точно повірять. Тим більше, що в нього своя "медіа-кампанія", яка складається із цілої однієї людини, яку може найняти кожен охочий.

Гуглом у нас у країні користуватися ніхто не вміє, тому і помітити, що це єдине його таке творіння, теж не зможе. Адже він став "широко відомим у вузьких колах" саме завдяки знятому "документальному фільму" (тепер за запитом хоч щось видається... щоправда, тільки на українських сайтах).

Якщо бути чесними, то і спеціалізовані програми зі збору та аналітики розміщуваних матеріалів й основних слів знайти його не можуть, тож варіант для серйозного незалежного розслідування ідеальний – треба брати. Усе одно в українських заголовках (для яких відео, власне, і знімали) буде потім звучати гучне "британські журналісти".

Ну і, нарешті, не буде ж ніхто порівнювати його, скажімо, Twitter-активність з іншими відомими британськими спортивними журналістами? Дурниці якісь... Просто його, як і будь-якого генія, ще не визнав світ і, як будь-яка творча особистість і професійний журналіст, він віддає перевагу прихованості і мінімальній активності в публічній площині.

А інші спортивні журналісти в Британії просто чваньки.


Порада 2: знімаєте якісний документальний фільм? Робіть усе швидко, бажано просто навіть у паніці! Не звертайте увагу на тих дурнів, які кажуть, що якість несумісна з поспіхом – що вони розуміють узагалі. Ви ж знаєте, що швидше, то краще. Тим більше, що вам треба встигнути до певної дати.

Водночас бажано не звертати уваги на деталі і нестикування. Ну кому потрібні деталі, коли йдеться про серйозне розслідування, чи не так?

Ну і нехай один із коментарів "спортивного журналіста Вадима Коробенка" знімали в Києві в день прем'єри (14 листопада 2018-го), яка відбулася в Лондоні о 14.00 (14 листопада 2018-го). І не забувайте про різницю в часі, яка з Лондоном у нас становить дві години (бадабум-тсссс), тобто за київським часом "прем'єра" відбулася о 16.00. Ми ж іще зі шкільної лави знаємо, що таке дедлайни!

Ну і нехай ви в поспіху показали або сказали щось зайве – дивимося пораду 1: іноземний журналіст! Усе інше вже не важливо. До речі, тим, хто помітить те саме "зайве" – шана і повага (не буду забирати ласий шматочок у журналістів-розслідувачів, хоча руки сверблять).


Порада 3: місце презентації вашого кіношедевру має відповідати масштабам останнього, тому треба вибрати "знаменитий (за твердженнями УНН) St. Alban's Centre у Лондоні". Ну і нехай, що, зважаючи на відгуки, знаменитий він тільки своїм кейтерингом і красивими вікнами, зате орендувати його може кожен як для проведення наради, так і для такої масштабної прем'єри, як ваша.

Ну і нехай анонс вашого заходу пройде так, що про нього ніхто не дізнається (адже він з'явиться тільки на українському "Інтерфаксі"), зате ви трохи заощадите на легких закусках, які обіцяли гостям. Та й з огляду на те, що кухня – єдине, чим славиться це місце, вам же більше дістанеться!


Порада 4: публікація матеріалу повинна мати максимально правдоподібний вигляд, тому створіть спеціально для вашого шедевра свіженький і новенький YouTube-канал. Додайте відео там. Готово! Тепер усе має правдоподібний і органічний вигляд.

І УНН же, до речі, стежить за YouTube-каналом, на якому немає жодного підписника, і, як ми пам'ятаємо, дуже любить публікувати матеріали з "перевіреним першоджерелом".

Ніжну любов УНН до таких джерел інформації з певної тематики, як ми пам'ятаємо, можна простежити вже давно. Згадати хоча б "скандал року", який агентство побачило в явно замовній публікації Романа Реведжука, та й інші передруки вельми сумнівних новин, що стосуються Андрія Павелка і пов'язаних із ним скандалів.

Порада 5: забудьте про логіку і публікуйте новини про матеріал, знятий британським журналістом, суто на українських ресурсах. Бажано вибрати ті ресурси, які і без того мають заангажований вигляд. І анонс "прем'єри" вашого шедевра, знятого британським журналістом, який відбуватиметься в Лондоні, бажано дати теж лише в українському "Інтерфаксі", але, звісно, англійською мовою – так солідніше, і анонс же цей для англійців.

Порада 6: правильно дібрані експерти та ті, у кого ви берете коментарі за темою, – запорука успіху. Ви ж не "заказуху" якусь знімаєте, ну правда!

Фільм про корупцію у ФФУ? Візьміть інтерв'ю лише у функціонерів ФФУ, адже так ви продемонструєте свою об'єктивність і неупередженість. У жодному разі не намагайтеся взяти коментарі у:

  • журналістів, які займалися розслідуваннями в Україні;
  • представників головного фігуранта офшорного скандалу – Polytan;
  • визнаних експертів у галузі;
  • і, нарешті, тих, кого звинувачуєте у своєму сюжеті.

Краще візьміть інтерв'ю у людей, чиї імена жодного разу не звучали у світлі зазначених скандалів – наприклад, головного редактора "Детектор медіа" Наталії Лігачової і спортивного журналіста Вадима Коробенка.

Ах так, і для "розгону" цього відео обов'язково зверніться до компанії, власник якої токсичний настільки, наскільки і головний герой вашого творіння – Pleon Talan ("Плеон Талан"), яке входить до складу Talan Group і є частиною Provid Group (структури холдингу Atlantic Group Limited). Так-так, саме того Atlantic Group, власник якого – Ендрю Бейн, прославився булінгом і цькуванням свого колишнього СЕО Ірини Новікової. Це додасть гармонійності всьому, що відбувається, адже не дарма прикметник toxic ("токсичний, отруйний") за версією укладачів Оксфордського словника став словом року.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Шановні читачі! На нашому сайті заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства. Коментарі, що порушують ці правила, ми будемо видаляти, а їх авторам закривати доступ до обговорення. Редакція не вступає у листування з коментаторами щодо блокування, без серйозних причин доступ до коментування модератори не закривають.
 
Залишилось символів: 1000
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
12 листопада, 2018 20.10
9 листопада, 2018 16.46  
 
 
 
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

Свіжі блоги