+9 Київ
Здавання в полон восьми українських військових, які самі заїхали в руки ворога, – це демонстрація кадрових проблем армії на шостому році війни.
Мотопіхотний батальйон 53-ї механізованої бригади дислокується в районі Мангуша. Водночас головні сили бригади і штаб дислокуються далеко. Тому, щоб виконати бюрократичні питання, треба їхати в Костянтинівку.
Військові у фронтовій зоні сідають у машину, але... не беруть із собою зброї! На війні, без зброї. Вісім осіб.
Вони не продумують маршруту. Не вивчають взаємодії з іншими частинами і які блокпости вони мають проїхати. Вони, імовірно, управлялися за навігатором, ну, буває, заплуталися. Але ж вони проїхали два наші блокпости – два! І чому не запитали дороги, не уточнили ситуації? Це просто якась жахливо абсурдна ситуація, адже запитай – і скажуть. І не змогли їх зупинити прикордонники на контрольному пункті. Прикордонники нібито навіть стріляли навздогін, але, очевидно, не на ураження, а попереджувальними. І вісім військових заїхали в полон.
У липні 2015 року на цій самій трасі заїхав із вантажем боєприпасів в український полон знаменитий російський майор Старков – начальник озброєння 5-ї мотострілецької бригади ЗС РФ, його швидко захотіли обміняти. Також у 2015-му тут заїхав у полон російський снайпер Кімаковський – цей сидить у нас досі.
Але минуло вже стільки років, триває війна, як можна так легковажити? Чому так бездарно організовано поїздку? Сподіваюся, службове розслідування буде об'єктивним.
Людей треба рятувати, їхні життя важливіші за все, але, на жаль, наших полонених ворог швидко не віддає, як засвідчує практика. Не можна допустити повторення таких прикрих випадків.
Джерело: Юрий Бутусов / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
