+15 Київ
Сьогодні – рівно дев'ять місяців від дня нападу ХАМАС на південь Ізраїлю, найкривавішого дня для єврейського народу із часів Голокосту, теракту, який започаткував війну в секторі Гази.
Підсумки цих дев'яти місяців невтішні. Незважаючи на обіцянки політичного і військового керівництва країни, ХАМАС, як і раніше, не знищено. ЦАХАЛ щоразу повертається в ті частини Гази, де, здавалося б, його роботу завершено – тому що ХАМАС раз у раз знову там з'являється, і керівництво країни не має відповіді на запитання, що із цим робити.
Заручники залишаються в секторі Гази, і ми навіть не знаємо, скільки з них живі.
Тим часом "Хезболла" всі дев'ять місяців і далі обстрілює ізраїльську північ, змусивши сотні тисяч людей покинути свої домівки. Протистояння з "Хезболлою" загрожує перерости у велику війну, але чи є в нас можливості й ресурси її вести – велике питання.
Становище Ізраїлю на міжнародній арені – гірше не може бути. Так, це пов'язано зокрема з антисемітизмом, який здійняв голову по всьому світу. Але також із невмінням ізраїльського керівництва донести свою позицію навіть до близьких союзників; із радикалами в уряді Нетаньяху, які принародно верзуть нісенітницю на радість нашим ворогам.
На вулицях Ізраїлю – постійні протести проти уряду і його політики, точніше, відсутності такої: влада не може пояснити, як вона збирається перемогти у війні, як повернути жителів півночі додому, що робити з іранською загрозою…
А найголовніше – нами, як і раніше, керують люди, які допустили трагедію 7 жовтня. Поки вони при владі, надій на те, що ситуація зміниться на краще, немає.
Джерело: Leonid Nevzlin / Telegram
