Щось не можу забути. І жодні вибори з голови цього не вибивають.
Учора, коли відкривали один зі знаків "Останньої адреси", 84-річна дочка людини, чиє ім'я було на табличці, розповіла, чому вона залишилася живою і чому не потрапила в спеціальний дитбудинок для дітей ворогів народу, а була віддана на виховання бабусі.
Коли її батька і матір заарештували "за участь у троцькістській змові" в один день улітку 1938-го, їй було п'ять років. Через два дні після арешту в приймальню НКВС несподівано з'явилася людина і принесла квитанцію на пошиття під замовлення пари ортопедичних черевичок для дівчинки (у неї були якісь проблеми з розвитком ніг).
Людина наполегливо цікавилася, хто тепер заплатить майстерні за замовлення. І вона так наполягала, що стали шукати через довідкову, чи не залишився хтось із сім'ї. Знайшли бабусю. І надали їй квитанцію.
Бабуся погодилася заплатити за черевички. І запитала, чи можна тоді вже віддати їй не тільки черевички, але й дитину.
"Забирайте", – відповів дізнавач НКВС.
Джерело: Serguei Parkhomenko / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора