Втрати російських окупантів
891 660

ОСОБОВИЙ СКЛАД

10 313

ТАНКИ

370

ЛІТАКИ

331

ГЕЛІКОПТЕРИ

Роман Шрайк
РОМАН ШРАЙК

Український блогер, засновник site.ua

Всі матеріали автора
Всі матеріали автора

Не треба впадати в істерику, погрожуючи нашим союзникам. Інтерв'ю Залужного спрямоване на західну аудиторію, щоб швидше отримати більше зброї

Бачу, у нас маятник хитнувся кудись не туди.

Ті, хто був упевнений, що південь ми звільнимо одним бадьорим марш-кидком, тепер похнюпилися і вважають, що якщо марш-кидка не видно, то взагалі нічого не вийде.

На таке інформаційне тло вплинуло й інтерв'ю Валерія Залужного The Washington Post.

Там, наприклад, написано:

"Без повного забезпечення ці плани взагалі нездійсненні, – додав він. – Але вони виконуються. Так, можливо, не так швидко, як хотілося б учасникам шоу, спостерігачам, але це їхня проблема".

Питання, які обтяжують його щодня: коли західні партнери України нададуть зброю, якої він потребує, зокрема, більше боєприпасів і винищувачів F-16? І як він може виконувати свою роботу без них?"

Особисто в мене – дежавю грудня 2022-го, коли після інтерв'ю Залужного The Economist доводилося пояснювати, що коли головком розмовляє з іноземними ЗМІ, його мета не просто потеревенити, а вплинути на кількість і якість озброєння, яке постачають.

Ось вам "грудневі" цитати:

"Друге, дуже важливе стратегічне завдання для нас – це створення резервів і підготовка до війни, яка може відбутися в лютому, у кращому випадку – в березні, а в гіршому – наприкінці січня. Вона може початися не на Донбасі, а в напрямку Києва, із боку Білорусі, я не виключаю і південного напрямку".

"Нам потрібні танки, нам потрібні БМП, БТР. І нам потрібні боєприпаси. Зверніть увагу, я зараз не говорю про винищувачі F-16".

"Я знаю, що можу перемогти цього ворога. Але мені потрібні ресурси. Мені потрібні 300 танків, 600–700 БМП, 500 гаубиць. Тоді, я думаю, абсолютно реально вийти на рубежі 23 лютого".

Після цього інтерв'ю було багато наляканих, які чекали російського "великого наступу" з усіх боків. Але в підсумку рашисти змогли лише сконцентруватися на вузькій ділянці фронту й захопити Бахмут із Соледаром.

Думаєте, Залужний не розумів їхніх реальних сил? Розумів. Просто описував гіпотетичний найгірший сценарій, щоб уразити американських читачів. І 2023-го ми почали отримувати західні танки, БМП і БТР, збільшилися постачання боєприпасів.

А ще була стаття Валерія Залужного і Михайла Забродського від 7 вересня 2022 року.

Цитата: "Ще більш привабливою для противника може виглядати перспектива просування на запорізькому напрямку. Вона забезпечує подальші дії на північ і створення прямої загрози оволодінню Запоріжжям та Дніпром, що у свою чергу призведе до втрати українською стороною контролю над значною частиною Лівобережної України. Не виключені з порядку денного і повернення до задуму захопити Київ та загроза повторного розгортання бойових дій із території Республіки Білорусь.

Але найбільше можливостей відкриває подальше просування на південнобузькому напрямку з оперативного плацдарму на правому березі річки Дніпро. Успіх на півдні, за умови його швидкого та вірного використання, може мати подвійний ефект. З одного боку, цілком реальні перспективи оволодіння Миколаєвом та Одесою. З іншого – створення загрозливого напрямку в бік Кривого Рогу, а в подальшому – і загрози центральним та західним регіонам України".

На щастя, ця стаття розійшлася не так широко, та й нашим панікерам не дали багато часу на паніку – майже одночасно із цією публікацією почалася операція, яку зараз називають "харківським дивом". А трохи згодом звільнили правобережжя Херсонської області.

У підсумку.

1. Наш головнокомандувач не любить спілкуватися із пресою, а коли це робить, робить із якоюсь метою. Нещодавнє інтерв'ю The Washington Post так само, як і грудневе інтерв'ю The Economist, спрямоване на західну аудиторію. Мета – отримати більше зброї, і отримати її швидше.

Цю мету не можна не поділяти, але для її досягнення абсолютно не обов'язково впадати в істерику, погрожуючи союзникам небесними карами. Пости в українському сегменті соцмереж ніяк не впливають на рішення Білого дому, натомість погіршують наш спільний емоційний стан.

2. Звільнення півдня – це не легка прогулянка, про це 100 разів писали, але це завдання виконують, "так, можливо, не так швидко, як хотілося б учасникам шоу, спостерігачам, але це їхня проблема".

Джерело: Роман Шрайк / Telegram

Опубліковано з особистого дозволу автора

Блог відображає винятково думку автора. Редакція не відповідає за зміст і достовірність матеріалів у цьому розділі.
Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати