Війна з пам'ятниками може закінчитися тим, що Польща і Україна із країн-союзниць перетворяться на ворогів G

Протистояння на ґрунті "війни з пам'ятниками" може закінчитися тим, що Польща і Україна із країн-союзників на міжнародній арені перетворяться в непримиренних ворогів.

Призупинення процесу легалізації польських пам'яток в Україні за ініціативою Інституту національної пам'яті проблеми не розв'яже, а тільки ще більше долиє оливи до вогню. Такими підходами борці з монументами отруюють відносини між країнами.

Але головне те, що "дипломатія ляпасів" між Україною та Польщею може не обмежитися одним міжнародним скандалом, а стати причиною справжньої дипломатичної війни.

У 2003 році президенти України та Польщі Леонід Кучма та Александр Квасневський намагалися поставити крапку у ворожнечі на тлі подій на Волині у 1943 році. У 2003-му вони навіть ухвалили щодо цього спільну заяву. Але всі ілюзії розвіялись, коли Ющенко взяв протилежний курс. Поляки цього пробачити не змогли. З цієї причини найближчим часом примирення між Україною і Польщею в питанні подій на Волині в роки Другої світової війни малоймовірне.

Зараз ми спостерігаємо пік українсько-польського протистояння – при владі, і в Києві, і у Варшаві, політики, чиї погляди на події 70-річної давнини діаметрально протилежні. Поступатися ніхто не має наміру, навіть в ім'я майбутнього двох близьких народів. На жаль.

Проте вандалізм і руйнування будь-яких меморіалів, пам'ятників і пам'ятних знаків неприйнятні в цивілізованому суспільстві.

Якби угорські націоналісти воювали з радянськими пам'ятниками, я б ніколи в житті не дізнався, де розташована могила рідного брата моєї мами Василя Гребенюка – солдата Червоної армії, загиблого під час звільнення Угорщини під час Другої світової війни.

Інформацію про місце його поховання я отримав тільки завдяки тому, що угорці дуже дбайливо поставилися до військових архівів та місць поховання радянських воїнів.

Свого часу я звернувся до представників однієї міжнародної компанії з проханням допомогти мені відшукати могилу дядька. Пошуки мали успіх. Мені повідомили, що солдат Червоної армії Василь Гребенюк похований у місті Ясберені недалеко від Будапешта. Я відвідав місце поховання дядька разом із сином. Це була братська могила, у якій разом лежали рештки ще 12 воїнів.

Але я б ніколи не побував на місці поховання, якби угорці оголосили війну пам'ятникам.

Джерело: "ГОРДОН"