Печериці. Коли стали відомими ці гриби і в чому їхня користь 

"Шампіньйон" у перекладі із французької буквально означає "гриб". І це один із найпоширеніших видів у світі. Всього існує приблизно 200 сортів печериць.

Печериці, що ростуть у дикій природі, були відомі ще древнім грекам. Ці гриби згадував учений-натураліст Теофраст. А давньоримський письменник-ерудит Пліній Старший описав печериці у своєму дослідженні про їстівні та неїстівні гриби.

Печериці – перші гриби, які почали вирощувати в теплицях і на плантаціях. Вони стали популярними у вищому суспільстві Франції XVII століття і були доступними лише для аристократії через високу ціну. Так звані паризькі гриби саме тоді стали вирощувати спеціально цілий рік. Печериці невибагливі у догляді і можуть рости без сонячного світла.

Ці гриби є джерелом кальцію, магнію, пантотенової кислоти, вітамінів В, Е, D, лізину та аргініну.

Вони знижують рівень холестерину в крові, запобігають розвитку атеросклерозу, онкологічних захворювань, виникненню інфаркту та інсульту. Ці гриби пришвидшують обмін речовин, допомагають боротися із втомою і депресією, виводять токсини та покращують пам'ять.

Збираючи дикорослі печериці варто бути обережними, оскільки візуально їх можна сплутати із блідими поганками. Також не слід їсти занадто багато грибів, оскільки вони можуть бути алергенами: спричинити першіння у горлі і навіть призвести до анафілактичного шоку.