Людство ще в епоху неоліту (9 тис. років до нашої ери) вживало зерна злакових рослин у сирому вигляді. Люди розжовували цілі зерна, не обробляючи їх попередньо. Згодом почали розтирати зерна камінням. Саме цей метод подрібнення зерен став прототипом перших млинів. Первісний хліб являв собою рідку сиру кашку.
Із винаходом вогню її почали підсмажувати на розігрітих каменях. Їх встановлювали в ямах – перших саморобних печах. Готові коржі зберігалися довше, ніж зернова каша, і тому саме їх почали готувати дедалі частіше. Поступово ця страва стала обов'язковою у раціоні.
Перші коржі були твердими, щільними. А хліб зі збродженого тіста вперше з'явився у Давньому Єгипті приблизно 6 тис. років тому. Імовірно, при дворі фараона раби під час приготування коржів забули вчасно запекти тісто і воно підкисло. Щоб уникнути покарання, його все-таки відправили в піч. Результат перевищив очікування, і вийшов новий, смачніший продукт – пишний і м'який хліб. Після цього в тісто почали навмисно додавати продукти бродіння, зокрема кисле молоко.
Дріжджовий хліб був популярним у Давній Греції і Римі. Його можна було зустріти на столах аристократії, оскільки випікання цього продукту вимагало від кухаря особливої майстерності. А більшість населення використовувала твердий і прісний хліб із темних видів злакових.
Ремесло пекарів цінували високо, а рецепти тримали в таємниці. У Римі навіть зберігся 13-метровий пам'ятник пекареві Марку Вергілію Еврісаку, який жив 2 тис. років тому. Цей монумент свідчить про особливу повагу до пекарського ремесла.
Від давніх греків і римлян традиція випікання хліба перейшла до середньовічної Європи. Італія стала осередком сотень булочних і пекарень. Тут з'явилося безліч видів випічки: чіабата, фокачо, брускета, мікеті, розета, банана, біовен. У Франції буланжери – місцеві булочні – стали орієнтуватися переважно на виробництво солодкої випічки.
На Сході зберігалася традиція випікання тонкого хліба – лаваша – його можна було брати із собою в походи і загортати в нього м'ясо або рибу.
Україна завжди славилася багатими врожаями злакових. Особливо популярними були паляниця, калач, коровай, пироги з безліччю начинок, хліб-плетінка. "Хліб – усьому голова", – говорили в народі. Шанобливе ставлення до цього виробу передавали з покоління в покоління. Вважали гріхом викидати хліб, а іноді – навіть різати. У сільських сім'ях його зазвичай ламали.
16 жовтня відзначають Всесвітній день хліба. До цієї дати проводять виставки хлібобулочної продукції, влаштовують конкурси пекарів, презентують нові види випічки або печуть удома хліб, створений власноруч.