+22 Київ
Засуджений у РФ українець Олександр Кольченко заявив, що його цікавить усе, що відбувається в Україні, проте стежити за ситуацією він міг тільки завдяки російській "Новой газете", яка останнім часом йому не надходить. Кольченко відповів на запитання "Громадського" через адвоката, який відвідав українця 18 березня.
"Більш за все мене непокоїть зростання [в Україні] ультраправих, які через якесь непорозуміння називають себе "бандерівцями". Проблему ультраправого насильства неможливо вирішити за допомогою правоохоронних органів. Як показує історичний досвід багатьох країн, дуже часто лягаві та ультраправі стоять по один бік барикад. І це не дивно – бо й ті, й інші відстоюють інтереси правлячого класу. Суспільство повинно навчитися самостійно захищати себе – так, як на Майдані", – заявив політв'язень.
Він висловив думку, що майбутні вибори навряд чи змінять ситуацію в Україні.
"Насамперед мені хотілось би побачити зростання рівня життя пересічних громадян та безпечні вулиці – без ультраправого терору. Але, як писав Марк Твен: "Якби від виборів що-небудь залежало, нам би не дозволили в них брати участь". Вибори сковують народну ініціативу, перекладають відповідальність на владу. Ми зможемо домогтися всього не на виборах, а шляхом щоденної боротьби за свої інтереси, за свої права", – вважає Кольченко.
Він розповів, що не йде на конфлікти з ув'язненими в колонії.
"Бувають іноді суперечки стосовно "Кримнашу" з особливо твердолобими. Коли таке відбувається і у співрозмовника не залишається аргументів, полюбляють говорити, що нас – українську молодь – вчили історії за іншими підручниками, "промивали мізки". Але це, мабуть, виняток. Бо тут у нас багатонаціональний колектив (певний час у нашій секції з восьми осіб перебували представники шести національностей: росіянин, башкир, татарин, азербайджанець, українець (я) і китаєць) і тут не заведено ділити людей на раси, нації", – підкреслив Кольченко.
Він висловив думку, що ситуація в анексованому Криму зі свободою слова зараз склалася вкрай важка:
"Те, що відбувається в Криму останні п'ять років, не йде в жодне порівняння з будь-яким іншим регіоном Росії – гірше, мабуть, тільки в Чечні. Пам'ятаю, одразу після так званого референдуму пара товаришів із Криму запропонувала мені поїхати з ними до Львова на постійне місце проживання, але я відмовився від пропозиції, тому що в Криму залишилася сім'я, дівчина, в яку я був тоді закоханий, друзі і подруги, яких я дуже сильно любив. Зараз, напевно, я би скористався запрошенням, бо на волі від мене було б більше користі і для родини, і для руху".
Кольченко припустив, що питання зі звільненням його та інших політв'язнів українців може затягнутися на довгі роки.
"Хотів би передати українським і російським політв'язням, що питання з нашим визволенням може затягнутися на роки, можливо, навіть до того часу, коли Путлера (президента РФ Володимира Путіна. – "ГОРДОН") скинуть. Можливо, декому з нас доведеться відсидіти весь свій строк. Але все, що сталося і відбувається – не дарма. Із того боку тюремного паркану боротьба триває, саме в цей час будується новий світ – світ, де не буде ані пана, ані холопа, ані жодних в'язнів. Нам треба бути готовими до того, щоб поповнити лави цих будівельників вільного світу. Треба час у в'язницях використовувати з максимальною користю. Та й узагалі – намагатися жити більш повним і яскравим життям – хоча б на зло ворогам. А українцям привіт від Тараса Григоровича: "Борітеся – поборете!" – додав Кольченко.
Кольченко – відомий у Криму активіст, учасник лівого та антифашистського руху, організатор екологічних та студентських акцій. Сайт "Автономное действие", який підтримує Кольченка, стверджує, що на нього "неодноразово нападали ультраправі бойовики"
У травні 2014 року в Сімферополі заарештували чотирьох проукраїнських активістів: Геннадія Афанасьєва, Олексія Чирнія, Олега Сенцова і Кольченка. У серпні 2015 року російський суд визнав їх винними в підготовці терактів у Криму та підпалі офісів двох партій у Сімферополі.
Афанасьєв і Чирній погодилися співпрацювати зі слідством і дістали по сім років в'язниці. Пізніше Афанасьєв відмовився від своїх попередніх свідчень і заявив, що дав їх під тортурами. 14 червня 2016 року його повернули в Україну.
Режисера Сенцова у 2015 році засудили до 20 років позбавлення волі, Кольченка – до 10 років. Верховний суд Росії відмовився розглядати касацію на їхні вироки. Своєї провини Сенцов і Кольченко не визнають.
У Федеральній службі виконання покарань РФ стверджують, що Кольченко є російським громадянином.
