За словами Калини, перед виходом бійці "Азову" знищили всю зброю, телефони, карти, документацію, флешки, щоб нічого не дісталося росіянам.
"Відчаю не було. Я розумів, що треба виходити, – розповів Калина. – І в мене була думка: чи можна простіше поступити? Я запитав медиків: чи є в них, скажімо, якийсь препарат, який зробить так, щоб я не виходив, а лишився там назавжди? Вони зробили і принесли його мені. Тоді я зловив себе на думці, що це буде неправильно з моєї сторони, не по-людськи, коли я як один із командирів не вийду разом з усіма".
Герой особисто не міг повірити в те, що залишиться живим. "Уже наприкінці оборони "Азовсталі" важко було спілкуватися з рідними. Придумувати якісь казки про те, що все буде добре. Але потрібно було казати якійсь слова, щоб не переживали батьки, дружина, дитина, рідні. Адже по російському їхньому телебаченню мене вбивали разів 10", – сказав Калина.
Заступник командира "Азову" розповів, що не бачив жодного випадку самогубства серед захисників "Азовсталі", включно з тяжкопораненими. "Не страшно померти. Страшно залишити своїх побратимів напризволяще. Як командир, як офіцер кожний військовий повинен розуміти, що найбільша ганьба – це залишити своїх побратимів... Я робив усе можливе, щоб вижили наші хлопці й дівчатка", – сказав Калина.