+1 Київ
Національне антикорупційне бюро України не висуває претензій до індексу API2, на основі якого розраховують ціну вугілля за формулою "Роттердам плюс". Про це йдеться у відповіді НАБУ на запит інформаційного бюлетеня ICC Ukraine, який є в розпорядженні "Обозревателя".
"Згідно з порядком, затвердженим постановою НКРЕКП №289 від 3 березня 2016 року, індикативна ціна вугілля НКРЕКП визначена на рівні індексу API2 на умовах CIF в основних портах Західної Європи (Амстердам – Роттердам – Антверпен), рівень якої в цілому відповідав установленим цінам на ринку енергетичного вугілля в Україні на час ухвалення порядку. Зауважимо також, що детективи Національного бюро у вказаному кримінальному провадженні не висувають обвинувачення службовим особам НКРЕКП у частині необґрунтованості застосування індикативної ціни на рівні API2, оскільки досудовим розслідуванням не встановлено ознак необґрунтованості застосування такого інструмента, як індикативна ціна, а також обрання в якості індикатива показника світової ціни на енергетичне вугілля на рівні API2", – цитує видання відповідь НАБУ.
Також у документі йдеться, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг, мала підстави для заміни "ручного" регулювання цін на електроенергію та вугілля на прозору методику формування ціни.
"Вказаний порядок підготували на виконання рекомендацій Антимонопольного комітету України стосовно необхідності розроблення прозорого механізму державного регулювання оптових ринкових цін на електроенергію, зокрема встановлення індикативної ціни енергетичного вугілля із прив'язкою до релевантних інформаційних джерел та відмови від адміністративного (так званого ручного) визначення ціни енергетичного вугілля без використання відповідних методик (алгоритмів)", – зазначили в НАБУ.
Зауваження у детективів бюро є тільки до обґрунтованості додавання витрат на транспортування і перевалку вугілля до формули "Роттердам плюс", ідеться у відповіді на запит.
"Акцентуємо увагу на тому, що суть обвинувачення не стосується неправильного застосування індикативної ціни на рівні API2 як такої, що застосована в умовах відсутності вільного ринку енергетичного вугілля в Україні. Натомість Національним бюро висунуто обвинувачення службовим особам НКРЕКП у включенні до порядку формування прогнозної оптової ринкової ціни на електричну енергію завідомо нереальних (економічно необґрунтованих) витрат на транспортування енергетичного вугілля в частині прогнозованих обсягів використання вітчизняного вугілля на доставку його до України морським шляхом та перевалку в портах України, що надало необґрунтовані переваги генеруючим компаніям ТЕС і призвело до необґрунтованого збільшення оптової ринкової ціни електричної енергії", – підкреслили в Національному антикорупційному бюро України.
У 2016 році Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, затвердила методику розрахунку оптової ціни електроенергії, яка базується на європейському індексі цін на вугілля. До формули "Роттердам плюс" входить ціна вугілля для виробництва електроенергії, що ґрунтується на котируваннях вугільного хаба ARA (Амстердам – Роттердам – Антверпен), плюс доправлення в український порт.
Економія для побутових і промислових споживачів завдяки формулі становила до 40 млрд грн завдяки введенню граничної ціни вугілля у структурі тарифу на електроенергію, заявляла голова НКРЕКП Оксана Кривенко.
Глава Всеукраїнської енергетичної асамблеї Іван Плачков висловив думку, що введення формули "Роттердам плюс" дало змогу уникнути віялових вимкнень електроенергії у країні та ручного регулювання цін на вугілля.
24 березня 2017 року Національне антикорупційне бюро України відкрило кримінальне провадження, в межах якого розслідує дії членів НКРЕКП, що затвердили вугільну формулу "Роттердам плюс". Із 1 липня 2019 року набув чинності новий ринок електроенергії, у зв'язку з чим колишні принципи формування цін скасовано й формула "Роттердам плюс" припинила дію, але розслідування НАБУ триває.
