"Ви думаєте, що ось, держава дасть гроші, і будівельні комбінати відразу виконають замовлення на оборонні споруди. А я хочу сказати наступне: якщо на будівельному комбінаті середня чисельність була 245–275 працівників, це і з жінками, і з пенсіонерами, то зараз залишилося 45. І якщо цим 45 працівникам дати замовлення на 3 тис., наприклад, "зубів дракона", то вони його просто фізично не виконають! У нас уже зараз відчувається нестача робітників на виконання оборонних замовлень", – наголосив Салій.
Він підкреслив, що аудит підприємств, стратегічність яких викликає питання, можна проводити без зупинення процесу бронювання, котре загрожує масштабною кризою в економіці й обороні. Зараз Україна активно розвивається в напрямі цифровізації, тож імовірним способом урегулювання цього питання може бути створення реєстру критичних підприємств – на прикладі системи "Резерв+", додав президент спілки.
"У нас є ціле міністерство по цифровізації. Тож цифровізуйте ці процеси. Повідомляйте офіційно керівників і власників підприємств про їхній статус. Вони не повинні заходити в "Дію" і грати, як у казино. Бронювання має бути принаймні на рік зрозумілим для керівника підприємства. І тоді підприємство буде визначатися як критичне, базуючись не на рішенні конкретного чиновника, ТЦК або адміністрації, а на всім зрозумілих речах. Тоді дійсно держава буде партнером бізнесу, а бізнес буде знати, як бути партнером держави", – наголосив Салій.